The Guardian дає хронологію подій і називає призвідника трагедії з літаком МАУ (11 ФОТО)
«Саме він розпочав трагічний ланцюг подій» (с)
Цей матеріал The Guardian вийшов за кілька годин до зізнання Ірану
Ще було темно, коли рейс 752 Українських Міжнародних Авіаліній вилетів у середу з аеропорту Імама Хомейні в Тегерані.
На його борту знаходилось 176 осіб. Більшість поверталися додому після канікул, проведених з родинами та друзями в Ірані. Це були пари, молодята, студенти.
Мати і дочка – Сахар Хаджоу та її восьмирічна Ельза – разом позували, зайнявши свої місця. Мила пара – вони виглядають розслабленими, усміхненими, трохи стомленими з самого ранку.
Кожен у літаку, безперечно, мав знати про напружені дипломатичні обставини, що вирують довкола них.
[media=167687]За три дні перед цим адміністрація Трампа здійснила вбивство іранського генерала Кассема Сулеймані, завдавши нищівного удару з безпілотників, незабаром після того, як він приземлився в Багдаді.
Його вбивство спровокувало національний траур в Ірані, лють режиму та погрози вогненної помсти.
Відплата прийшла у формі іранських ракет, запущених по військових баз США в Іраку. Ракети поцілили спільний американсько-іракський об'єкт в Ербілі, на курдському півночі Іраку, та американську авіабазу в провінції Анбар.
Чи то так задумувалося, чи випадково, але ніхто не постраждав.
Одразу після цих ударів військові гарнізони Ірану, певно, були в стані підвищеної бойової тривоги, не знаючи чого чекати далі від цього примхливого Дональда Трампа.
Чергової атаки США проти внутрішніх іранських цілей? Паузи? Чогось іще?
Саме на цьому тривожному тлі о 6.12 ранку й злетів літак МАУ.
Він швидко набрав висоту, досягши майже 8000 футів (2400 метрів).
Пунктом призначення була столиця України, Київ. Звідти більшість пасажирів прямували в інші місця. Більше третини були іранські канадці, які їхали в Торонто чи Едмонтон.
Четверо громадян Великобританії прямували до Лондона. Серед них Мохаммада Реза Кадхода-Заде, який керував хімчисткою в Хассоксі; Сем Зокай, працівник ВР (Бритиш Петролеум – ред..), та інженер Саїд Тахмабессі.
Літак мав з’явитися на екрані радарів іранського центру управління повітряним рухом, який вже мав дозволити екіпажу піднятися на 26 000 футів.
Персонал повинен був визначити літак Boeing 737-800 як звичайний цивільний реактивний літак.
Американські супутники також відстежували небо над Тегераном на випадок, якщо б Іран спрямував подальші ракетні удари на американські цілі в Іраку. Тоді б космічна інфрачервона система США їх би негайно засікла.
І от, о 6.15 ранку система помітила щось зловісне: безпомилковий тепловий слід щойно запущеної ракети.
Іранський гарнізон, на захід від аеропорту, схоже, помилково прийняв літак за ворожий американський об’єкт.
За даними американських чиновників, іранська зенітна батарея випустила дві ракети російського виробництва. Американські супутники зафіксували інфрачервоний сполох – вибуху.
Наслідки цього удару були миттєвими й катастрофічними.
Кадри мобільного телефону фіксують момент удару: білий спалах на чорнильному небі.
Через двадцять чотири секунди приходить звук – гул і рев. Внизу на землі гавкає собака.
Подальші кадри, зняті з іншої точки, показують, як вражений літак ударяється в землю і сполохує небокрай.
Натисніть плей, щоб побачити відео
Ракети мали вибухнути поблизу літака, посилаючи в фюзеляж смертоносний град шрапнелі.
Пілоти, судячи з положення уламків, розкиданих по околицях Тегерану, зробили приречену спробу повернути назад.
Літак до зіткнення з землею ще досить довго перебував у небі.
Останні моменти його польоту, мабуть, були жахливими.
Коли зійшов світанок, рятувальники побачили страшну картину.
Тіла, особисті речі, частини крила, кисневі маски були розкидані по сільськогосподарських угіддях. Мертвих складали в пластикові мішки.
Оскільки Вашингтон, Оттава, Київ та Лондон вимагали відповіді, а родичі не могли знайти собі місця від розпачу, іранська влада заявила, що інцидент був трагічним випадком механічної неполадки в системах літака.
Однак, відразу з’явилися сигнали, що така версія подій може бути не зовсім точною. Українські слідчі та західні журналісти повідомили, що бачили чоловіків у військовій формі, які вилучали фрагменти літака.
Бульдозер почав розчищати майданчик. Іран заявив, що не передасть чорну скриньку іноземним експертам. Що її було пошкоджено, але вона ціла.
Тим часом у соціальних мережах розповсюджувались фотографії, на яких видно, щось схоже на елемент ракети – із конусом та оперенням – у сусідній дренажній канаві.
Переконлива підказка чи фальшиві новини?
Спочатку президент України Володимир Зеленський заявив, що літак зазнав аварії внаслідок технічних причин. Протягом години його уряд видалив цю заяву.
За лаштунками західні уряди ретельно збирали супутникові записи.
Вони підтвердили, що гарнізон вартових ісламської революції застосував ракетну систему малої дальності «Тор-М1», аби збити літак МАУ, що його нервові оператори, вочевидь, переплутали з американською ракетою чи розвідувальним безпілотником.
У 2005 році Тегеран купив у Москви 29 комплексів Tor-M1. Вони складаються з ракетно-пускової установки та радара в одному гусеничному транспортному засобі.
Система відрізняється високою ефективністю проти цілей невеликої дальності в 12 миль (17 км), на висоті до 20 000 футів.
Для України ці деталі були суворим відгомоном подій шестирічної давнини.
Тоді, влітку 2014 року, в рамках прихованого вторгнення, російські військові перевезли контрабандою на схід України ракету «Бук». Російський екіпаж випадково збив тоді цивільного літака малайзійських авіаліній MH17, який мав на борту 298 людей. Всі загинули.
Згодом голландські та міжнародні слідчі підтвердили роль Росії. Москва звинувачення відкинула.
З тих пір Росія пропонувала різні неправдоподібні контр-версії.
Стало зрозуміло, що Тегеран йде тією ж дорогою відмови. Глава Іранської організації цивільної авіації заявив, що «науково неможливо», щоб ракета могла поцілити в український літак.
Такі чутки «є нелогічними», заявив Алі Абідзаде через державні ЗМІ. У Лондоні посол Ірану у Великобританії Хамід Баейдінеджад звинуватив захід і Великобританію у «політизації» розслідування.
Подібні заяви не були переконливими.
Західні силовики провели брифінг у четвер в другій половині дня: вони підозрюють, що літак був випадково збитий іранською ракетою.
Тоді прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо зробив похмуру заяву, наголосивши, що його країна хоче прозорості та чесного розслідування.
«Ми маємо розвіддані, в тому числі від наших союзників і власних джерел, що літак був збитий іранськими ракетами «земля-небо», - сказав Трюдо.
До п’ятниці міжнародний консенсус був зрозумілим. Іран збив рейс 752 і тепер, здавалося, вирішив приховати більшість доказів. Борис Джонсон сказав, що «сукупність інформації» підтвердила аналіз Трудо.
Зеленський поговорив із державним секретарем США Майком Помпео і підтвердив, що американські чиновники передали «важливі дані».
Президент США, який і розпалив конфлікт з Іраном – здавалося б, відступив цього тижня від повномасштабної війни – заявив, що у нього є «підозри» щодо краху літака.
«Це трагічна річ ... хтось міг помилитися з того боку», - сказав Трамп.
Питання про те, хто несе остаточну відповідальність за катастрофу в середу, залишається каламутним. Нас, імовірно, чекають місяці звинувачень та контрзвинувачень.
Що є очевидним, так це те, що рішення Трампа про вбивство Сулеймані призвело до жахливих ненавмисних наслідків.
Саме він розпочав трагічний ланцюг подій, що завершився катастрофою, в якій жертвами стали невинні цивільні люди.
У регіоні, кривавому та непередбачуваному, як Близький Схід, подальший розвиток подібних трагічних подій виключати тепер, безумовно, не може ніхто.
Оригінальний матеріал The Guardian
Переклад Радіо Трек
Радіо Трек: НОВИНИ
