Очільниця музею Голодомору – піде до суду через «цькування» її за повноту (6 ФОТО)
«Історикиня» проти «бодішеймінгу»
Нові перипетії довкола скандального ремонту музею Голодомору за баснословні 573 млн грн.
Нині у центрі уваги питання т.з. «бодішеймінгу» стосовно людини, яка уособлює сам цей музей Голодомору, що жде – не діждеться непомірних бюджетних вливань прямо посеред Війни. Як пише, зокрема, Суспільне...
Вконувачка обов'язків гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду, історикиня Леся Гасиджак планує подати до суду через образу честі та гідності. Про це вона сказала в ефірі «Радіо Свобода»:
«Позов буде обов’язково. Це питання не в мені. Я спокійно до цього хейту поставилася. Це дуже смішна історія, і сумна з іншого боку.
Я принципово буду подавати до суду, бо розумію, що такі історії трапляються кожного дня. Хейту зазнають дуже багато жінок в Україні. І не лише через зовнішність. А просто через те, що вони є жінками на керівних посадах.
Я вважаю, що це має бути повчальний кейс. Щоб він ніколи більше не повторився».
Як зазначається,
У мережі розгорнулося цькування історикині через зовнішній вигляд, на її захист стали омбудсмен і представники культурної спільноти.
ЩО МИ БАЧИМО:
Усе почалося із посту юриста Клима Братківського, який написав на своїй сторінці у Facebook, що Леся Гасиджак не може очолювати музей Голодомору, бо нібито має невідповідну зовнішність.
Крім нього, ще кілька людей звернули увагу на «невідповідність».
Дехто стверджує, що головним напрямком роботи «історикині» є «гендерні студії» і саме в них вона є справжньою «фахівчинею».
У відповідь на це, як зазначається, медійники та люди зі сфери культури виступили на захист історикині, звинувативши Братківського у цькуванні.
Зокрема, омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що цькування людей за зовнішністю — неприпустиме явище в українському суспільстві:
"Професійні якості та здібності повинні бути єдиними критеріями для оцінювання її здатності до керівництва й виконання обов'язків на посаді.
Ніхто не має права ставитися до когось із презирством чи недовірою через такі поверхневі риси, як зовнішність".
Засновниця центру, культурологиня та директорка львівського музею «Територія Терору» Ольга Гончар додала, що теж стикалася з подібним ставленням як у дитинстві, та і вже у дорослому віці, коли недоречні висловлювання дозволяли лікарі чи консультанти в магазинах одягу.
«Усе, що відбувається зараз навколо світлин Лесі Гасиджак — брудна заказуха, щоб «відвести» дискусію від найголовнішого питання — фінансування завершення будівництва Музей Голодомору. Проте я точно знаю: якби такий музей був раніше, у нас могло б не бути цієї війни, адже тоді ми точно б знали, хто наш ворог», — написала вона.
Радіо Трек: НОВИНИ
