10-річну особливу дівчинку з Рівненщини в око клюнув лелека. Родина шукає клініку, де повернуть зір

неділя, 20 жовтня 2019 19:00

Софійку берегли з народження, бо та ще немовлям перенесла унікальну операцію, і мала інвалідність

У червні цього року 10-річну дівчинку з села Уріччя Володимирецького району Софію Демидчик поранений лелека клюнув в око. Щоб зберегти око, важку травму лікували в Одесі і в Німеччині. Тепер родина Демидчиків шукає клініку, яка займається лікуванням важких травм та відновленням зору, і просить читачів про допомогу. Дитина ще раніше, у тримісячному віці пережила складну операцію по корекції вродженої рідкісної вади. Про історію сильної духом 10-річної дівчинки читайте далі.

Унікальна операція для тримісячного малятка

10 років тому Демидчики познайомилися з волонтеркою з Німеччини. Біда заставила шукати рятунку за кордоном, оскільки їхня новонароджена дитина уже потребувала складної операції на сечовому міхурі. У Києві в Охматдиті профільний лікар був у відпустці, а крім нього за таку складну операцію ніхто не міг взятися. У Харкові сказали чекати і звертатися після року.

А в Рівному лікарі підказали батькам, що

такі операції виконують в Німеччині, і на Володимиреччині навіть є хлопчик, якому вже зробили подібну операцію.

Мама через уролога Юрія Білика вийшла на батьків прооперованого хлопчика. А вже вони познайомили з Василем Жилінським, перекладачем з німецької мови з Березного. Саме він для Демидчиків перекладав усі діагнози і висновки на німецьку. Він же й відправляв факсом усі документи в Німеччину, на ім’я волонтерки Маріанне Ріхтер. Вона збирала кошти на операцію в Німеччині для української дівчинки, адже батьки змогли зібрати дома лише 5 тисяч євро.

Так у 3-місячному віці Софійка Демидчик перенесла унікальну операцію з усунення вродженої рідкісної вади в Німеччині.

Операція коштувала майже 23 тисячі євро і була успішною. Дитина нічим не відрізняється від інших і мріє про професію перукаря. Дівчинку тато з мамою берегли, як зіницю ока: старші двоє братів виросли, тож найменшенька мала всю турботу, ласку і поміч.

Чергове випробування. За поміч заплатив ударом

На початку червня 2019 року на городі біля хати чоловік Михайло знайшов пораненого лелеку. Демидчики вирішили допомогти птасі. Лелеку забрали з городу, біля криниці обмили йому крило, промили перекисом водню, забинтували, і мама несла в сарай – ховати від собак. У той час 10-річна Софійка відчиняла двері в сарай, і лелека її дзьобнув. За трагічною випадковістю потрапив в око…

Рана виявилася дуже важкою. Розбите око в Одесі в інституті Філатова пролікували. Лікарі і в Рівному, і в Одесі завдання максимум виконали: око, як орган, частково вдалося зберегти, але зір, на жаль, було втрачено. Травмоване око дівчинки бачить лише тьмяне світло.

В Україні зір відновити не бралися. І дитина, і батьки важко і довго боролися з депресією і зневірою. Та, зрештою, перебороли розпач і наполегливо шукають світла в кінці тунелю випробувань.

Родина Демидчиків знову звернулася до волонтерки в Німеччину пані Маріанне Ріхтер. Вона знайшла офтальмологічну клініку, домовилася за обстеження. Гроші родина збирала частково сама, а частково зверталася за допомогою до людей, щоб встигнути зібрати необхідну суму на призначену дату – 16 вересня. Лише на квитки на дорогу треба було віддати 5 тисяч.

Голова Мульчицької сільської ради, куди входить село Уріччя, Максим Шарабар теж перейнявся проблемами родини і особисто звернувся до депутата Віктора М’ялика за допомогою. Той не відмовив, і під час першого візиту на округ особисто зустрівся з родиною Демидчиків. Його помічник Іван Базака передав родині кошти на лікування дівчинки.

– Ми вдячні за допомогу і за людську підтримку усім рідним і близьким, які нас підтримали в горі, – каже Тетяна Никифорівна. – Особливу подяку складаємо народному депутату Віктору М’ялику, сільському голові Мульчиць Максиму Шарабару, перекладачам та волонтерам і всім-всім, хто проявив доброту і співчуття. Це справді важливо: в годину біди відчувати, що ти не наодинці з проблемами, що хтось підтримає і допоможе. Тож нехай Бог вертає сторицею добро усім небайдужим людям.

Мріє бути перукарем і вірить в чудеса медицини

Дитина пройшла обстеження, їй призначили лікування. У Німеччині Демидчикам порозумітися з лікарями допомагав священик української церкви, сам родом з Тернополя. Він розповідав, що пораненим українським військовим, яким не змогли допомогти в Німеччині, потім робили успішні операції на очі в Америці. Тому надії втрачати не варто, бо технології швидко розвиваються.

Мови про відновлення зору Софійці поки не йде. Наступний етап обстеження чекає на дівчинку знову в Одесі. А дівчинка так хоче повноцінно бачити.

Мама Тетяна Никифорівна Демидчик звертається до читачів, які знають і можуть розповісти про успішні історії лікування очних травм. І просить поділитися досвідом лікування та підказати контакти офтальмологічних клінік у світі, які займаються важкими травмами ока.

Можливо, є в когось знайомі чи родичі, або ж волонтери знають військових АТОвців, які успішно лікували поранення очей – підкажіть, для дитини це дуже важливо.