Устю врятує тампонування і кримінальна відповідальність (АУДІО)
Чи змінить стан водойм Рівненщини угода про асоціацію з ЄС
На Радіо Трек завершується цикл програм «Європейський монітор», впродовж яких ми розповідали, як Україна просувається у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС, і що з її імплементацією зміниться конкретно на Рівненщині.
Темою останньої програми стали «Водні директиви ЄС та малі річки і водойми Рівненщини у світлі виконання Угоди про асоціацію з ЄС».
Аби розібрати усі аспекти цього надважливого і актуального питання, ми запросили керівника громадської організації «Екоклуб» Андрія Мартинюка
та начальника відділу екологічного контролю водних ресурсів Державної екологічної інспекції Поліського округу (охоплює Житомирську і Рівненську область) Олену Пісковець.
Впродовж програми основний акцент поставили на Усті та Басівкутському водосховищі. Адже з року в рік ситуація на цих водоймах погіршується.
У Басівкутському озері роками не рекомендовано купатися, Устя щороку зеленіє, тут фіксують непоодинокі випадки гибелі риби.
На це може впливати і ваш пральний засіб
Відео з сайту Мінекології
Причиною цьому є несанкціоновані скиди і неналежна якість дозволених.
Лише громадська організація «Екоклуб» у березні знайшла 12 таких місць в Усті і нанесла їх на карту.
Скільки ж таких фактів насправді - сказати важко. Труби, через які зливають нечистоти і в Устю, і в Басів Кут - замасковані. Є випадки, коли врізаються навіть в наявні мережі водоканалу.
Вирішити цю проблему могло б тампонування, вважає керівник громадської організації «Екоклуб» Андрій Мартинюк. Тобто заварювання чи своєрідне пломбування цих труб. І цим має займатися міська рада.
Керівник громадської організації навіть реєстрував відповідну петицію на сайті Рівнеради.
У відповідь на це звернення міський голова повідомив, що на час обстеження постійною комісією, яка виїхала на місце аж в середині червня, несанкціонованих підключень не виявили.
Чому ж Державна екологічна інспекція не може вжити заходів впливу - пояснила начальник відділу екологічного контролю водних ресурсів Держекоінспекції Поліського округу Олена Пісковець.
Аби оштрафувати за таку нахабність, інспектори мають точно знати власника. Тобто, до відповідальності можна притягнути лише встановлену особу. Та й штрафи не надто наганяють страх.
Максимальна відповідальність за забруднення водних ресурсів для посадової особи 136 гривень, для фізичної – 85 гривень.
А у разі, коли річки забруднює підприємство, рішення про призупинення їхньої діяльності має ухвалювати суд.
Так, уже роками на десятки метрів міліє річка Случ у Житомирській області. Влітку дамбу у Новограді-Волинському можна перейти пішки, бо вона геть висихає.
Причину екологічної катастрофи на Случі встановили. Це - Понінківська картонно-паперова фабрика, яка скидає відходи від своєї діяльності в річку без очистки.
І навіть при цьому справа досі розглядається у судах.
Ще на початку року міністр екології Остап Семерак повідомив про подання позову щодо анулювання дозволу в Понiнкiвської картонно-паперової фабрики на скиди забруднюючих речовин.
Ще один важливий аспект - відсутність моніторингу.
Шість років, як ці повноваження в екоінспекції забрали. Попри те, що інспектори систематично відбирають проби води, їх немає до чого рівняти. Старі показники відмінили, а нових не встановили, пояснює Олена Пісковець.
Саме моніторинг стану водойм прямо прописаний у директивах Європейського Союзу. Отже, рано чи пізно, Україна мусить знову налагодити цю систему, оскільки зобов’язалася це зробити.
Найбільшими забруднювачами водних об’єктів екоінспекція називає водоканали.
Попри те, що ці об’єкти проводять експертизи води після очисних споруд і своєю сертифікованою лабораторією, і незалежною, показники води ідеальні. Однак коли ті самі норми відбирає інспекція – фіксують перевищення, подекуди, навіть удесятеро.
У Польщі, до прикладу, за подібне керівнику водоканалу загрожує кримінальна відповідальність, каже Олена Пісковець.
Водні директиви ЄС передбачають систему «Забруднювач платить». І платить стільки, щоб цих грошей вистачало для усунення наслідків діяльності підприємства, об’єкта чи людини.
Нещодавно у виконання умов Угоди про асоціацію в Україні створили басейнові ради.
Це організації, які мають комплексно дбати про належний стан тої чи іншої річки в межах усього басейну. Оскільки, часто водойма розділяється адміністративними кордонами областей а то й держав.
Таку ж раду створюватимуть і для Усті.
Більше про перспективи чистої води і водойм Рівненщини можете дізнатися з нашої програми. Запис подаємо нижче.
Ця публікація підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою".
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Радіо Трек і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
Наші новини у Тelegram. Номер у Viber: 063-73-4-106-4
Радіо Трек: НОВИНИ
