«У 30 думаєш, що все тільки починається, а в 50 усвідомлюєш, що так і не почалося…»
Текст, на який варто витратити 1 хв
Як часто ми відкладаємо щось на потім?.. Бо зараз не час, зараз не до того, зараз немає грошей / часу / сил, не така велика потреба щось змінювати і т. д., і т. п. 
Знайомо?..
Тоді знайте, що те загадкове «потім» може й не настати. Не тому, що з вами може щось статися (хоча і цей варіант відкидати не варто), а тому, що в кожен новий момент життя «потім» буде посуватись далі і далі у ваших планах на життя…
Пропонуємо почитати один дуже цікавий «твір», на жаль, невідомого автора 
У 30 купувала другу шафу для речей, у 50 – другий холодильник.
У 30 підкреслювала фігуру, в 50 – приховую.
У 30 любила гуляти містом, у 50 – лісом.
У 30 дивилася більше на чоловіків, у 50 – на собак.
У 30 до чоловіка хотілося притиснутись і звабити, у 50 – притиснутися та пошкодувати.
У 30 з гори хотілося зістрибнути. В 50 – сповзти.
У 30 хвилювала ерекція чоловіка, у 50 – його тиск.
У 30 хотілося випити та потанцювати, у 50 – поїсти та лягти.
У 30 хотілося гарного чоловіка, у 50 – теж, але лікаря.
У 30 думаєш, що все тільки починається, у 50 усвідомлюєш, що так і не почалося.
У 30 рахувала кількість коханців, у 50 – кількість калорій.
У 30 боялася втратити чоловіка, у 50 – ключі.
У 30 хотілося здаватися, у 50 – бути.
У 30 любила нове взуття, у 50 – старе розтоптане.
У 30 тішилася накритому столу, у 50 – регулярному походу до туалету.
У 30 був вибір чоловіків, у 50 зник: молодих соромлюся, старих не хочу.
У 30 вдивлялася в дзеркало, щоб побачити красуню, в 50 вдивляюся в обличчя онуків, щоб побачити себе.
То як? Можливо, варто задуматися над тим, що ми робимо прямо зараз, аби потім не шкодувати? 
Джерело: Затишок
Радіо Трек: НОВИНИ
