«Ті, що не бачать світ»: як живеться незрячим Рівненщини (ВІДЕО)
Сьогодні - Міжнародний день сліпих
Близько 1200 дорослих незрячих і слабозорих людей є членами Рівненської обласної організації Українського товариства сліпих. З них близько півтисячі – жителі Рівного.
Розташований офіс Товариства на вулиці Гоголя 12 у Рівному.
А учбово-виробниче підприємство УТОСу працює на вулиці Замковій - навпроти Речового ринку. Тут же діє
його гуртожиток, клуб, спортзал і єдина в області бібліотека для незрячих з аудіозаписами книг на флешках, магнітофонних бобінах, дисках, а також з паперовими книгами, написаними шрифтом Брайля.
«Держава ставить нас в один ряд зі здоровими людьми»
Заступник керівника Рівненського УТОСу Петро Озарчук каже, що нині найбільша їхня проблема – це те, що держава відмовляється фінансувати товариство.
- Нас хочуть перевести на конкурс, щоб ми проєкти писали. Ставлять в один ряд з громадськими організаціями здорових людей. Але проєкти – це разові заходи, а в нас – постійна робота з людьми з інвалідністю.
І цього року наше товариство отримало фінансування лише на період з серпня по грудень.
Якщо держава припинить повністю фінансування – то у нас, хіба, бібліотека залишиться. Все решта знищиться.
Нині підприємсво УТОС, щоб вижити, вимушене здавати свої приміщення в оренду торговцям з речового ринку і не тільки, каже заступник голови товариства.
Другою проблемою Петро Озарчук називає те, що не всі ОТГ області передбачають у своїх бюджетах гроші на реабілітацію інвалідів по зору.
- В Олександрії Рівненського району є реабілітаційний центр, де можна пройти курс реабілітації. Але, приміром, Здолбунівська ОТГ не передбачає на таке кошти для своїх інвалідів по зору.
Ще одна проблема – транспортна.
- Є перевізники в області, які взагалі не хочуть безплатно перевозити інвалідів. Кажуть, що скоро буде монетизація пільг і держава видаватиме гроші на руки.
З працевлаштуванням незрячих теж є проблеми. Бо для них треба створювати спеціальні умови.
- Приміром, пакувальник пакує туалетний папір у пакети. То у зрячого прилад для пакування – з сигнальною лампою, а у незрячого – зі звуковим сигналом.
«Зарплата в середньому – 3-4 тис грн»
Директор єдиного в області підприємства УТОС, де працюють незрячі, Ігор Подранецький розповів Радіо Трек:
- Виготовляємо туалетний папір, різні щітки, йоржики, рукавиці та інший нескладний спецодяг, дерев’яні ручки до лопат, граблів.
З дерев’яними виробами проблема останні півроку. Бо немає деревини. Обіцяють лісгоспи, що будуть щось різати, тоді будемо виготовляти ручки до сільгоспзнарядь.
Завантаженість роботою людей на підприємстві залежить від наявності замовлень. Є замовлення – підприємство працює, нема – стоїть. А це впливає і на зарплату.
- Зарплата у нас – приблизно 3-4 тисячі гривень на місяць. Є люди, які більш продуктивні, то і по 6-7 тисяч заробляють.
А ті, які по півмісяця працюють, бо нема замовлень, то і менше 3 тисяч гривень мають. В інвалідів продуктивність праці – невисока.
«Якби нам хоч допомога в реалізації продукції»
На питання, кому реалізують продукцію, Ігор Подранецький відповідає:
- Туалетний папір організації купують для власних потреб. Це, приміром, «Рівнефармація», заводи у Рівному та Костополі.
Щітки, йоржі купують заводи з виготовленя підшипників у Луцьку, «Торчинпродукт», «Дубномолоко».
Ручки до лопат і граблів – «Агросвіт».
Спецодяг купують заводи, лісгоспи. На жаль, змінився часі комунальні підприємства Рівного припинили закуповувати у нас рукавиці, спецкостюми. Зараз тільки «Рівнеоблводоканал» їх бере.
Конкурувати з підприємствами, де працюють здорові люди, підприємству УТОС – важко:
- Наша ціна продукції – не завжди нижча. Бо продуктивність праці незрячого завжди буде меншою, ніж у здорової людини. І раніше завжди держава нам надавала допомогу: на переоснащення, встановлювала преференції у закупівлях.
А нині - як хочеш, так і конкуруй. Допомоги від держави останні два роки – нуль. Торік перед Новим роком ми навіть страйк збиралися через це влаштовувати.
Ще Міністерство соцполітики якось іде нам назустріч. А як доходить питання до Комітету Верховної Ради з соцполітики, все глохне.
Якби нам хоч допомога в реалізації продукції була, ми б якось вижили, - каже директор підприємства УТОС.
Радіо Трек: НОВИНИ
