«Моліться!»: лише чудо та Св. Миколай можуть зупинити Зеленського (6 ФОТО/ВІДЕО)
Притча (АК)
Взагалі-то пропонувалося поєднати це все якось із «Новою Поштою» та «податками», але…
Нам здається важливішим інше.
Дивіться, є Зеленський, і в нього в голові гуляють вальти.
Президент, приміром, вірить, що, якщо розпродати землю, то це – звільнить селян.
Виглядає, що вірить він у це щиро і немає нікого, хто б міг його переконати в іншому.
Що так він убиває село.
Може це його такий план модернізації країни – взяти і знищити село. Однак, там живе нині 13 мільйонів людей.
Mінімум 11 мільйонів доведеться теж знищити. Бо їм не лишиться місця на селі, якщо там не буде переробки та тваринництва.
А Сорос та МВФ нічого подібного не передбачають: ми вже сьогодні маємо поголів’я ВРХ в країні на рівні 19-го століття.
Україна масово закуповує свинину та яловичину, а люди масово ріжуть всю худобу. Ми вже, по суті, спостерігаємо геноцид українського села.
Зрозуміло: з одного боку – МВФ диктує умови, з іншого – неуки-міністри (так звані «соросята»), які все життя лише пиляли гранти і чемно запобігали перед грантодавцями, лобіюючи в Україні за непогану зарплату те, що було потрібне тут саме іноземцям.
Вдумайтеся:
Зарплата, яку платили їм увесь цей час з-за кордону, була такою високою, що постававши міністрами, ці професійні «нічєгонєдєлатєлі» та «нічєгонєзнатєлі» змушені тепер або виписувати собі премії по 1600% від посадового окладу (аби вийти на той рівень зарплат по грантам, до якого вони звикли), або ж – подавати у відставку.
Поталанило хіба Мустафі Найєму, який, якщо вірити Форуму «Української правди», має зараз зарплату 320 тис. грн в міс. Це просто як один із семи заступників гендиректора «Укроборонпрому».
В той час як інший професійний нічегонєдєдатєль Айварас АБРОМАВИЧУС – вже як гендиректор «Укроборонпрому» - просто взяв і поклав собі зарплату в 1 500 000 грн.
Півтора мільйона гривень.
На місяць.
Ви можете собі в таке повірити?... Ми теж не можемо. Не віримо навіть.
Одним словом, живучи в оточенні подібних типажів, Зеленський не може не проголошувати беззмістовні мантри, вигідні МВФ, Соросу та Фіалі (останньому, до речі, як подейкують на тому ж Форумі «УП», команда слухняних та підконтрольних Фіалі міністрів має незабаром продати нині ще державний «Приватбанк»).
Це нагадує епізод із «Володаря перснів», де є Король Теодон, яким володіє злий дух. Володіє за сприяння підлого радника Короля.
Володіє так, що цей Король не здатен чинити опір навалі ворогів, які теж підконтрольні тому самому злому духу.
Посутньо, це – нинішня ситуація в Україні.
Зеленського треба рятувати.
Адже на кону навіть не Зеленський, а Україна – всі ми з вами.
Польща з Туреччиною радісно потирають руки та зневажливо регочуть із нас.
Це не я придумав, це вчора в Рівному заявив гендиректор Федерації роботодавців України.
А він перед тим був на конференції, влаштованій Конфедерацією роботодавців Польщі.
Каже:
«Вони просто з нас сміються. Вже відкрито будують плани на сотні тисяч і мільйони працівників з України.
Так і кажуть: «Ми не розглядаємо вас, як конкурента. Ваші люди будуть працювати у нас. Або в Німеччині. Вас – немає.
Зрозумійте: вас уже – не існує. Ви себе – знищили».
[media=165544]Чуєте п. Президенте, це поляки на рівні міністрів, визначальних політиків та підприємців кажуть таке – про нас.
Про Вашу країну: «Вас більше – не існує».
Знаєте, чому?...
Правильно, це значною мірою заслуга Порошенка. Але не тільки його.
Біда в тому, що Ви робите те ж саме, що й Порошенко, лише прискорено – у турборежимі.
Це можна доводити масою прикладів, по конкретних галузях і підприємствах, але, як слушно зауважували вчора керівники серйозних підприємств Рівненщини (які здебільшого саме за Вас і голосували):
Це – не має смислу. Нас ніхто не слухає і – не чує.
Буквально немає з ким говорити – друга сторона відсутня як така.
Це не діалог. Таке враження, що ти говориш чи зі стіною, чи з самим собою.
Ніхто не хоче нічого слухати. Це – катастрофа.
Безвихідь, і нема на це ради.
Ці люди говорили не про землю. Тобто, не лише про землю. Не в першу чергу. Ці люди переважно – промисловці, виробничники, експортери, роботодавці.
Ви розумієте, що скоро цю країну – через Вас – покинуть і вони? (Їм уже пропонують і запрошують).
Ну, якщо вже тут не буде робочої сили, яку від нас забирають на Захід, а Ви її – слухняно віддаєте. Просто випихаєте ногами – геть з України.
Скажіть, що зробити, щоб Ви зупинилися, пане Президенте?... І отямилися. Щоб Ви звільнилися від тієї мари, яка Вами володіє і диктує Вам Ваші вчинки – усупереч інтересам України?
Я не знаю.
Можливо, є така людина, можливо це Ваш батько, чи Ваша дружина. Не знаю… Хтось, хто може взяти Вашу голову в руки і подивитися Вам в очі, і сказати: «Зупинись!».
Мені здається, Ви не здатні зараз нікого почути.
Мені здається, що єдиний вихід – молитися.
Реально.
Лише якесь чудо може врятувати нас усіх.
Натисніть плей, щоб побачити, як Гендальф виганяє злого духа із Короля Теодона
Сьогодні день Св. Миколая. Чудотворця.
Зараз буде текст притчі про одне чудо цього святого – прижиттєве.
Стосується податків та економіки. Але, передовсім, життя людей.
(Вам скажуть, що це – несерйозно, але Ви зрозумійте – це Архетип).
Події розгортаються в Візантії – великій православній Імперії – в період її найбільшої слави за часів імператора Костянтина. Згадується місто під назвою Мір та Константинополь.
Хай Бог помагає:
Малоизвестное прижизненное чудо святого Николая
«Снижение налогового бремени»
Император Константин решил воздвигнуть новую христианскую столицу — Константинополь.
Осуществление замысла потребовало огромных средств. Из исторических источников известно, что Константин проводил тяжелую налоговую политику. И если христианские авторы пытались как-то оправдать его действия, то хронисты-язычники не скупились на критику расточительного императора, пополнявшего свою казну поборами с населения.
Вот что пишет, например, Epitome de Caesaribus:
«Первые десять лет были превосходными, следующие двенадцать лет — грабительскими, а в последние десять потребовался попечитель, дабы ограничить его чрезмерную расточительность».
Итак, в провинции империи были посланы переписчики для повышения налоговых сборов.
В Миры также прибыл царский чиновник. Желая выслужиться, он сильно завысил подать, записав в императорские кодексы налог в десять тысяч сто пятьдесят два солида. Когда указ о размере налогов был утвержден, другой царский сановник отправился в Миры с военным отрядом собирать подать. Требуя деньги, он так притеснял горожан поборами, что обрек ликийцев на разорение и голод.
Защитить Миры от нищеты и убедить монарха снизить непомерную подать мог только Святитель, которого император лично знал со времени I Вселенского собора.
Чудотворец помолился и после недолгих приготовлений отправился в путь. В Константинополе перед встречей с властителем святой Николай и архиереи отслужили литургию.
И когда во время таинства Чудотворец произнес: «Святая святым!», — все в алтаре увидели, как из его уст вышло огненное пламя.
Императору доложили о прибытии Мирликийского архиепископа, и государь велел пропустить к нему владыку.
Преподобный служитель Христов вошел в тронный зал и увидел самодержца, восседавшего на троне.
Солнце сквозь окно бросало лучи на лицо монарха и слепило ему глаза. Чудотворец Николай снял со своих плеч мантию и накинул ее на солнечный луч, затенив лицо императора.
Мантия повисла в воздухе на солнечном луче, ничем не поддерживаемая.
Святитель поведал ошарашенному императору о завышенном налоге и просил его уменьшить. А пока государь слушал, мантия висела на солнечном луче.
Затем самодержец приказал протонотарию и хартулярию Феодосию принести лист и написать: «Жители Мир должны ежегодно выплачивать налог в сто солидов. От остальной подати наше величество освобождает город по просьбе за бедных преподобного Николая».
Константин подписал документ киноварью, скрепил его золотой печатью и вручил хрисовул Святителю.
Покинув царский дворец, Святитель предвидел, что сановники басилевса будут недовольны значительным снижением налога с ликийцев и постараются уговорить Константина не делать этого.
Поэтому Чудотворец нашел тростниковую трубочку, вложил в нее хрисовул, запечатал и бросил в море, произнеся:
«Во имя Господа нашего Иисуса Христа, пусть хрисовул плывет к берегам Ликии и клирики нашей церкви получат его». И тростник с грамотой в тот же час оказался на берегу Андриаке.
Ночью святой Николай явился в сонном видении священнику Мир и повелел найти на берегу тростниковую трубку, достать оттуда документ и показать его главному сборщику, а затем положить хрисовул в ризницу.
Пресвитер сделал все, как Святой повелел в видении. Ликийцы, узнав о снижении налога, единодушно прославили Бога, императора Константина и святителя Николая.
Они отправились к месту, где собиралась подать, и предъявили документ.
Чиновник внимательно прочитал указ, увидел императорскую подпись, сделанную киноварью, и золотую печать, подвешенную к свитку. Он признал документ подлинным, с почтением поцеловал печать с изображением государя и поклонился хрисовулу.
Тотчас чиновник приказал отпустить из тюрьмы людей, заключенных за неуплату подати.
Затем хрисовул торжественно отнесли в соборную ризницу, где документ в течение многих столетий хранился в память о чудесах и заступничестве святителя Николая.
В это время царедворцы уговорили императора не снижать налог так сильно, а только наполовину. Иначе можно разорить казну.
Император Константин изложил Святому аргументы царедворцев и приказал вернуть ему хрисовул для исправления. На что угодник Божий сообщил, что хрисовул уже в Ликии, и два дня назад соборные клирики прочли его народу и сборщику подати.
Монарх в недоверии приказал снарядить быстроходный корабль в Миры и поручил посланникам точно узнать, когда документ прибыл в Ликию.
В Мирах сборщик налогов назвал день передачи ему хрисовула, а в ризнице храма гонцы государя своими глазами увидели документ.
В Константинополе посланники подробно рассказали монарху о чудесном обретении ликийцами хрисовула на следующий день после того, как Император собственноручно подписал его в царском дворце.
Император Константин усмотрел во всем произошедшем волю свыше и подтвердил все написанное в грамоте. Более того, повелел и в будущем сохранить неизменной подать с Мир в сто солидов.
Интересно, но и несколько столетий спустя жители Мир приписывали их низкое налогообложение святому Николаю.
P.S.
Повертаючись до Найєма та Абрамавічуса. Вони такі потужні керовніки, що не удосужилися навіть навести порядок на своєму корпоративному сайті «Укроборонпрому»
Найєм до сих пір не значиться там заступником. Частина заступників, які, певно, теж отримують зарплати сотнями тисяч, представлені без фото.
«Професійні грантоїди» - вони такі «професійні».
Від Редакції:
АК – авторська колонка. Усі оцінки та думки в матеріалі – авторські.
Радіо Трек: НОВИНИ
