«Тріумф Зелі», або Чому понеділковий «Нормандський формат» це – поразка
Джокер не зіграв (АК)
Знаю, вас передовсім цікавить все про «єдиний електронний квиток». Про цей дивний фетиш українців, закоханих в усе іноземне. Фетиш, яким, на жаль, страждає і Зеленський.
Повідомляю:
Ні, в Луцьку ваш омріяний «єдиний електронний квиток», обіцяний на сьогодні – ще не запустили. Повністю.
Не запустили як і 1 листопада, потім 11 листопада, тепер – 11 грудня.
Просять почекати ще тиждень – до повного вилучення осоружної готівки з розрахунку за проїзд.
Ну, ми побачимо, що у них вийде в Луцьку, а поки розкажемо вам про поразку Зеленського в Парижі.
Люди, які вторять Шарію, заявляючи, що наш Президент виглядав у Парижі достойно, помиляються, хоча й кажуть правду.
Для картинки Зеленський виглядав дуже непогано, навіть добре. Але він не зробив головного – він не зламав гру.
Не припинив партію, не змів фігури і не розбив шахову дошку об голову Путіну.
А потім об голову Макрона та Меркель.
В символічному смислі не розбив (не лякайтесь), адже ніяких дощок на столі там не було.
Там символічно бовванів у повітрі лише текст Мінської угоди, підписаної Порошенком двічі (в різні роки – хай і чужими руками).
Текст Мінських угод містить положення, які є абсолютно – не до виконання Україною.
Не будемо навіть аналізувати.
Свого часу Порошенко пішов на такі поступки Путіну, на які не можна було погоджуватися нізащо.
Можливо, його примусили обставини. Можливо, на тлі Іловайського котла йому показали карту наступу ОРДЛО (через відкритий простір) на Харків чи Дніпро. Ми не знаємо, що там було.
Ми знаємо, що сьогодні новий Президент мав публічно умити руки і заявити:
Я цього всього – ніяких Мінських угод – не підписував. Чому Порошенко це підписав – ви знаєте краще. Я цього знати – не хочу. Поки.
Що я знаю, це те, що Україна цю угоду і цю вашу Формулу Штайнмаєра виконувати не буде.
При тому, що ми хочемо миру, і готові припинити війну та повернути тимчасово окуповані території до складу України.
От наші умови.
Зачитую:…………………………
Так мав би зіграти справжній Джокер.
Але він – не зіграв. Злякався чи не захотів – значення не має. Це неважливо.
Важливим є те, що Мінські угоди виконати – неможливо, а Зеленський в Парижі, замість того, щоб їх символічно розірвати, взяв і символічно поставив під ними – вже тепер – свій власний підпис.
Це – поразка.
Від Редакції:
АК – авторська колонка. Усі оцінки та думки в матеріалі – авторські.
