"Вона докладає багато зусиль", – додає Марина.
Це дає надію, що одного дня вона зможе ходити. Лікарі не можуть сказати, коли саме, бо це залежить від того, як складеться її майбутнє в найближчі роки.
"У неї точно є великий потенціал", – вірить Марина.
Очевидно, це могло б статися швидше, якби її життя склалося по-іншому і вона опинилася в люблячій сім'ї з самого початку.
Батьки
Згідно з документамив, які в травні 2019 року отримала в розпорядження австралійська телекомпанія ABC і які були опубліковані у фільмі про сурогатне материнство в Україні,
біологічні батьки Бріджет – американські громадяни.
Вони скористалися послугами компанії BioTexCom. майже півсотні малюків якої перебували нещодавно в готелі і були народжені сурогатно саме за посередництва цієї фірми.
Хоча, в тому ж матеріалі ABC, її власник Альберт Точиловський заперечує, що історія з Бріззі трапилася саме у його компанії.
Після передчасного народження дівчинки з екстремально низькою вагою батьки зареєстрували дитину і дали їй повне ім'я – Bridget Irmgard Pagan-Etnyre. Але згодом відмовились надалі опікуватися нею.
Вони надіслали лист, що Бріджет
"у вегетативному стані й не має шансів стати нормальною людиною або позбутися стану, несумісного з життям".
Лікарі рекомендують нам припинити будь-яке лікування, щоб вона змогла спочити з миром… Ми не будемо забирати її до Америки. Ця дитина – невиліковна", – написали батьки.
В листі вони дозволяють Biotechcom, а також усім лікарням України негайно відключити її від апаратів життєзабезпечення.
Через 18 місяців, коли Бріджет вижила і мала майже два роки, вони надіслали ще один лист, в якому підтвердили, що не заберуть дитину і дали дозвіл на удочеріння.
Відтоді вони ніяк не довідувалися до дитини, хоча Марина Бойко і намагалася сконтактувати з батьком через соціальні мережі. Він не відповідав. Відмовився від коментарів і АВС, коли ті особисто дзвонили йому по коментар.
Майбутнє Бріззі
З часу, коли фільм АВС набрав близько 600 тисяч переглядів в YouTube, кілька сімей-іноземців цікавилися можливістю удочерити дівчинку. Але до того, як дівчинці виповниться 5 років, українське законодавство дозволяє удочеріння тільки громадянам України.
Виняток – тільки через стан здоров'я дитини і теоретично Бріззі потрапляє у цю категорію. Якщо до 7 років дівчинку не забере сім'я її переведуть в інтернат, але чи буде там продовжуватися її реабілітація невідомо.
"Моя найбільша мрія, щоби Бріззі поки не пізно отримала сім'ю, яка буде готова вкласти в неї любов, час і найголовніше гроші.
Не варто приховувати, що реабілітація, яка їй необхідна, буде щось коштувати", – пояснює Марина.
Карантин забрав у дівчинки шанс ходити
Після зйомки фільму про Бріззі глядачі в Австралії, а також друзі Марини зібрали кошти на путівку Бріззі в реабілітаційний центр Козявкіна в Трускавці, де ставлять на ноги дітей із ДЦП або ураженням нервової системи.
Бронювали місце ще восени 2019 року на квітень цього року, але через карантин поїздку саасували. І поки невідомо, чи зможе вона відбутися в найближчому майбутньому.
Карантин також обмежив спілкування дівчинки із справжньою подругою Мариною: в будинку дитини заборонено відвідування. Тож вони вже два місяці не бачилися.
Марина намагалася підтримувати зв'язок через відео, але дівчинка ображено відкидає телефон. Бріззі понад усе боїться – бути покинутою знову.
За матеріалами "Української правди"
Наші новини у Тelegram. Номер у Viber: 063-73-4-106-4
