Жінка у Вінниці з вагою у понад 250 кілограмів наважилася на операцію і змінила своє життя
Каже, що вперше за майже 40 років почала жити на повну
Наталія Прийменко зізнається, що проблеми з зайвою вагою мала завжди. Випробувала всі дієти, але навіть після хороших результатів поверталася до своєї пристрасті – їжі.
Мені сумно — я їм. Весело — їм. Нудно — також їм. Я їла за будь-якої нагоди, все та всюди. Візьмемо, до прикладу, півторагодинне кіно. Поки я його дивилася, я без проблем могла з'їсти дві великі пачки чипсів, п'ять пачок сухариків, пів кілограма морозива та випити півторалітрову колу. Згодом могла піти з'їсти дві миски окрошки, а ще за пів години чимось хлібчика помазати, — розповідає Наталія Прийменко для видання 20 хвилин.
Свої проблеми Наталія пов’язує з «голодними 90-ми», коли у дитинстві постійно хотілося їсти, а фактично нічого не було. Тож нестачу смачненького у дитинстві компенсувала впродовж років, коли таких проблем вже не було. Зараз Наталії 39 років, і цими днями її вага становила 193 кілограми.
Менш як двісті я востаннє важила на початку війни у 2014 році. Для когось це колосальні цифри, але для мене це велика перемога, — продовжує жінка.
Жінка зізнається, що випробувала усі дієти й правила харчування. Інтервальне голодування допомогло за рік схуднути на 50 кілограмів. Але коли померла мама Наталії та почалася велика війна, вона знову шукала розраду у їжі.
Наталія зізнається, що мала чималі проблеми зі здоров'ям. Негаразди з серцем, тиском, суглобами, задишка. Працювала жінка з дому, адже має інтернет-крамничку. А такий малорухомий спосіб життя не сприяв покращенню здоров’я.
Наталія зізнається, що не їздила громадським транспортом, адже через вагу їй необхідно займати одразу два місця, а це дискомфорт для інших пасажирів. Користувалася таксі, але й там часом бракувало місця. Одяг також доводилося шити самостійно, адже підібрати на себе щось було практично неможливо.
Проблемою було ще й те, що мої близькі завжди говорили, що люблять мене, незважаючи ні на що. Вони казали: ти хороша і ми приймаємо тебе такою, якою ти є. Я себе цим заспокоювала. Ну і що, що у мене така вага, зате я людина хороша. І я продовжувала багато їсти, — розповідає Наталія Прийменко. — Це було самообманом. Так не можна думати. Бо питання не в естетиці, а в здоров'ї. Я мала реальні проблеми з ним, заледве пересуваючись власною квартирою, - розповідає жінка.
За цей час жінка наважилася на лапароскопічну резекцію шлунку. Це хірургічна операція, що дозволяє пацієнтові швидко прибрати зайву вагу шляхом зменшення кількості споживаної їжі. Іншими словами, під час такого втручання пацієнтові видаляють частину шлунка. З початком АТО на Донеччині, де мешкала Наталія, такі операції у державних клініках не проводили, а у приватних це було дуже дорого.
Після початку великої війни Наталія переїхала до Вінниці. Випадково дізналася, що такі втручання проводять в обласній лікарні імені Пирогова. І вже з лікарями спільно розробили план подальших дій. Під час першого звернення до медиків у вересні її вага складала 223 кілограми. Далі вона мала самостійно знизити частину ваги. Тож на момент операції наприкінці жовтня Наталія важила 209 кілограмів.
Операція тривала майже сім годин. Коли я прокинулася, то раділа лише тому, що змогла її пережити, а вже наступного дня я самостійно пішла на перев'язку. Моє життя змінилося. Сьогодні я важу 193 кілограми. Тобто з вересня моя вага знизилася на 30 кілограмів. Це величезний показник, — говорить Наталія.
Зараз у Наталії триває реабілітаційний період. Вона постійно ходить на легкі прогулянки та займається гімнастикою. Основне ж — правильний режим та дозування у харчуванні. Жінка споживає по 80-100 грамів їжі за один прийом і лише того, що їй радять лікарі. Більше ніяких майонезів та копчених продуктів. Натомість фрукти з овочами і нежирне м'ясо, продовжує Наталія, виявляється, також дуже смачні.
У мене з'явилися правильні харчові звички. Я навіть не знала про їхнє існування. Виявляється, є страви, які мені справді подобаються, а не лише ті, якими я втамовувала постійне бажання їсти. Моя подруга — нутриціологиня — під керівництвом особистого лікаря розробляє для мене план харчування.
Я працюю з психологом, який змістив фокус моєї уваги, і це допомагає мені худнути комфортно. Раніше я всі свої переживання, як хороші, так і погані, заїдала, а тепер я можу їх відрефлексувати. Тепер мені більш цікаво почитати або щось подивитися, а не їсти.
У мене зникли головні болі і нормалізувався тиск. Я не можу передати словами, наскільки крутий поворот стався у моєму житті, але хочу, щоб ви зрозуміли, що у свої майже сорок років я вперше починаю жити на повну.
Наталія прагне більше, запевняє, коли вага спуститися до 150 кілограмів то почне займатися спортом, адже треба буде підтягнути й шкіру. Зараз Наталія почала вести свій блог в Інстаграмі, і прагне допомогти людям, які мають схожі проблеми.
Я б ще дуже хотіла звернутися до батьків, чиї діти мають надлишкову вагу. Якщо ваша дитина постійно їсть — це не просто так. Значить, щось коїться в її голові або душі. Чим раніше ви з цим розберетесь, тим буде краще.
Повірте, потім буде пізно, і вона вже не зможе спинитися. Так свого часу сталося зі мною. Я майже сорок років не могла подолати цю звичку. Довелося лягати під ніж, а це не найприємніші відчуття. Тому дійте вже, — радить Наталія Прийменко.
Джерело: 20 хвилин
Радіо Трек: НОВИНИ
