Точно не допоможе перемозі. Життя у війні: 5 речей, які треба негайно припинити робити
Ваш підвищений тиск не допоможе ні воїнам, ні постраждалим
Всі ми вчимося жити під час війни. У кожної людини свій поріг витривалості і «точка зламу». Та варто замислитись над тим, чи релевантні наші страждання реальному вкладу в перемогу.
Те, що у вас вище за всіх піднявся тиск після новин, не допомагає ні постраждалим, ні воїнам.
Олена Любченко, кандидатка психологічних наук, тренерка, медіапсихологиня розповіла, як давати раду зі своїми емоціями в екстемальній ситуації, якою для нас стала війна.
П’ятий місяць ми з вами вчимося жити у війні:
— реагувати на екстремальні події;
— давати собі раду з емоціями;
— переживати горе;
— будувати взаємини із собою й іншими.
Кожен справляється з труднощами, як може, і всі ми вчимося.
У доказовій медицині є таке поняття, як резилієнтність. Зокрема воно вивчає і поведінку у війні.
Терапевтка радить ознайомитись такими основними твердженнями, до яких прийшла сучасна психологія:
- Те, що ви дуже сильно страждаєте або у вас вище за всіх піднявся тиск після новин, не допомагає ні постраждалим, ні воїнам, ні перемозі.
- Те, що ви доводите себе до психологічного виснаження, безсоння і безсилля — це не ознака того, що ви дуже добра людина чи найбільше любите свою країну.
- «Мольбами чи прокльонами проблеми не вирішують». Але ними можна накрутити собі тиск і довести до виснаження.
- Переглядами по 50 разів відео з вибухами та відірваними кінцівками війну не виграти. Це не співчуття, це смакування жахливих деталей і шкідлива — навіть не марна, шкідлива — трата часу. Доведений наукою факт.
- Те, що ви п’ятий місяць тільки плачете, злитеся й нічого більше, хоча живете у відносній безпеці, зовсім не допомагає тим, за кого ви страждаєте. Часто саме так люди налякані та з недостатньою психологічною зрілістю знімають із себе відповідальність.
Усі ми вчимося жити з цим.
Психологічну зрілість можна розвивати, емоціями — учитися керувати, а зависання за жахливими новинами можна скорочувати.
Варто замислитись, що, як і навіщо ви робите. Ми можемо вибрати іншу поведінку, навчитися заспокоювати емоції, знаходити джерела енергії та радості.
І наостанок: волання чи закиди в тому, що хтось неправильно журиться, нікому не допомагають. На відміну від конкретних дій, таких як донати та волонтерство.
Джерело: НВ
Радіо Трек: НОВИНИ
