Смак дитинства, якого вже немає: чому зникли “Барбариски”, “Рачки” та “Південна ніч” — і чи ще десь у світі люди сумують за солодощами
Солодка туга - поширене у світі явище
Коли згадуємо дитинство, перше, що спадає на думку, — це смаки й запахи. Для багатьох українців такими були цукерки “Барбариски”, “Рачки”, “Гусячі лапки” чи “Південна ніч”. Вони стали частиною юнацької ностальгії, але сьогодні в магазинах їх знайти складно, пише 1 хвилина.
Такі ж історії зі “своїми” смаколиками є і в інших країнах: у США старі десерти з культовим статусом теж зникають з полиць, а в Європі люди з сумом згадують улюблені дитячі солодощі. Ми не одні у своїй солодкій тузі за минулим!
“Барбариски” — кислинка, яка смакувала як свято
На перший погляд здається, що “Барбариски” — це просто кисло-солодкі льодяники. Але за цим стоїть не тільки смак, а й історія технологій.
У часи, коли натуральні фруктові екстракти були дорогими або йшли на експорт, кондитери навчилися добиватися фруктового смаку і кислинки за допомогою тартарної кислоти (винної кислоти) та ароматизаторів.
Довгаста форма була продумана не лише для краси — вона ідеально підходила для автоматизованого виробництва й була довгою в роті, що в народі називали “довгограючою”. Для школярів це був майже антистрес: цукерку було зручно “тримати” за щокою на цілий урок.
“Рачки” та “Гусячі лапки”: шарувата текстура і горіхова начинка
Назва “Рачки” може здатися дивною, адже всередині часто була горіхова паста. Таке поєднання — це спадок старих рецептур, адаптованих ще за минулого століття.
Карамельну масу багаторазово розтягували на спеціальних гачках, насичуючи її повітрям, що робило текстуру легкою і частинками “розсипною” у роті. В середині — ароматна суміш розтертого арахісу з цукровою пудрою.
Такі ж “повітряні” цукерки були популярні й у деяких європейських країнах у 70—80-х, але з часом витіснилися дешевшими та технологічно простішими аналогами.
“Південна ніч” — між мармеладом і помадкою
Ці цукерки важко віднести до стандартних категорій: не зовсім мармелад, не зовсім помадка — щось середнє. Їхній секрет у густому фруктовому пюре, яке варили до консистенції джему, змішували з какао-порошком і трохи лимонної кислоти.
У порівнянні з надмірно солодкими шоколадними батончиками “Південна ніч” здавалася майже вишуканою. Але це був один з дешевших видів глазурованих цукерок: фруктова основа обходилася виробникам значно дешевше за вершкові жири чи горіхи.
Чому цих цукерок майже не зустрінеш сьогодні
Головна причина — зміна технологічних стандартів і ринку:
✔ Зміна рецептури
ДСТУ минулих років часто передбачали використання натурального какао-масла у глазурі. Сьогодні ж більшість виробників переходить на пальмову олію та інші рослинні жири — це дешевше, але змінює смак і текстуру.
✔ Технологічні зміни
Автоматизація виробництва, нові вимоги до безпеки, заміна натуральних інгредієнтів на синтетичні ароматизатори — усе це вплинуло на спосіб виготовлення солодощів.
✔ Ринок і споживчі вподобання
Сучасні діти й молодь частіше віддають перевагу енергетичним батончикам, жувальним цукеркам та імпортним десертам — класичні рецептури поступово відходять у минуле.
Ми не одні: солодка ностальгія у світі
Українці сумують за “Барбарисками” так само як у США ностальгують за Necco Wafers або Soda Pop Candy Buttons, які зійшли з виробництва, а в Європі — за Bonbons de Montagne чи класичними фруктовими льодяниками, що були частиною дитинства багатьох у Франції чи Німеччині.
Смаколики можуть змінюватися, але пам’ять про них залишається — і це об’єднує нас із мільйонами людей у світі, які згадують свої “смачні” моменти з юності.
Чи можуть такі цукерки повернутися?
Дехто з кондитерів уже експериментує з відновленням старих рецептів або перезапуском “ретро-смаків” під новою маркою. Але справжній смак з дитинства часто залежить не лише від рецептури, а від інгредієнтів і технологій, які вже не використовують у промисловому виробництві.
Та все ж, ностальгія живе у відгуках у соцмережах, у сімейних спогадах і тих миттєвостях, коли, відкривши шафу, ти раптом згадав шматочок дитинства… і захотів саме те, чого вже давно немає на полицях.
“Барбариски”, “Рачки”, “Південна ніч” — це не просто цукерки. Це частина історії ще однієї України, яка відображена у смакових спогадах мільйонів. І хоча світ рухається вперед, ностальгія за “смаком дитинства” — універсальне почуття, яке знайоме не лише українцям, а й людям у багатьох куточках світу. Її не можна повернути на полицях магазинів, але можна зберегти в пам’яті та поділитися з новим поколінням.
Радіо Трек: НОВИНИ
