Правда про COVID: Швеція пережила «середньостатистичну пандемію», - «NY Times»
Без локдаунів. Несподівано?
Резонансний матеріал - це колонка опіній. Тобто, це не позиція редакції. Однак, сам факт, що провідне видання «Нью-Йорк Таймз» цей текст публікує, виглядає достатньо промовистим.
Автором цього матеріалу є Девід Волас-Веллс (David Wallace-Wells), який відомий тим, що пише на наукову тематику. Назва його матеріалу:
Як у безкарантинній Швеції трапилася звичайна пандемія?
Подаємо далі ключові меседжі цієї доволі розлогої публікації:
Швеція мала унікальний підхід до боротьби з пандемією. Чи дало це якийсь ефект?
Пам’ятаєте пандемію і особливий підхід Швеції до боротьби з нею? Там ніколи не було суворого локдауну: початкові школи продовжували працювати як звичайно, паби та кав’ярні не закривалися, навіть маски майже ніхто не носив.
Противники цього підходу стверджували, що він призведе до непропорційної кількості важких захворювань і смертей; прихильники — що він суттєво допоможе економічному розвитку й добробуту шведів.
Однак у підсумку, як стверджує Девід Воллес-Веллс, неправими виявилися і затяті песимісти, і палкі оптимісти — Швеція пережила «абсолютно середньостатистичну пандемію».
«Увесь масив даних не містить майже ніяких індикаторів будь-якої особливої чи незвичної урядової реакції — ні в показниках смертності у країні, ні в її економічній траєкторії, ні в більш нечіткому наборі показників, які ми можемо використовувати для оцінки впливу на якість життя…».
Рівень смертності у Швеції приблизно на одному рівні з іншими заможними країнами — трохи вищий, ніж у більшості інших скандинавських країн, але нижчий, ніж у Західній Європі.
Як пише Воллес-Веллс, ймовірно важлива причина нижчої смертності в тому, що з великим відривом найефективнішим заходом боротьби з пандемією є вакцинація — вона у Швеції пройшла успішно.
Обмеження на кшталт локдаунів просто не мають настільки великого впливу, як могло здаватися.
«... Карантинні заходи, звісно, можуть зменшити поширення та допомогти затримати інфекцію, доки не з’являються доступні вакцини.
Але ефект, порівняно з самою вакцинацією, відносно невеликий: наприклад, високо оцінене дослідження в Бангладеш показало, що потроєння використання масок призвело лише до 11-відсоткового зниження загальної кількості заражень, тоді як у середньому вакцинація знижує ризик тяжких наслідків та смерті на понад 80 відсотків…».
З іншого боку Швеція не відчула й особливих переваг від ліберальних обмежень першого року пандемії, принаймні якщо вірити статистичним даним.
Як й інші європейські країни, Швеція пережила глибоку рецесію у 2020 році, а потім швидке відновлення економіки.
Якщо подивитися на більш абстрактні метрики — рівень тривожності та депресії серед шведів з початку пандемії був нижчий, ніж серед американців та британців, але вищий, ніж у Норвегії та Нідерландах.
Чому так?
Можливо, пише автор статті, шведські обмеження не були настільки вже й відмінними від інших країн.
«Шведський уряд значною мірою покладався на свої квазі-лібертаріанські меседжі, наголошуючи на індивідуальній відповідальності своїх громадян і уникаючи [нав’язливих загальнонаціональних локдаунів].
Але як на місцевому, так і на національному рівнях вони все ж підготували суттєвий набір рекомендацій, спрямованих на пом’якшення наслідків» — наприклад, обмеження публічних заходів до не більше ніж восьми людей та рекомендації залишатися вдома тим, для кого це можливо.
Загалом аналіз Воллеса-Веллса цікавий і проникливий, але з попередньої цитати видно, як він дивиться на Швецію через американську перспективу.
Те, на чому він не наголошує, але що, припускаю, є найбільш логічним висновком — усі дані вказують на те, що розрахунок шведської влади виявився правильним, але він був актуальним лише для заможної скандинавської країни з високим рівнем соціальної довіри.
Шведи добросовісно виконують обмеження, навіть якщо вони введені у вигляді рекомендацій та / або якщо за їхнє невиконання немає ніякого реального покарання — а у США це не спрацювало б.
Іншими словами, причина, чому Швеція могла собі дозволити ліберальніші обмеження і не особливо відчути цього у результаті, не надто відрізняється від причини, чому Швеція є однією з найуспішніших і найзаможніших країн світу в принципі.
Джерело: Нью-Йорк Таймз
Радіо Трек: НОВИНИ