Послухайте Мариновича: він каже майже те, що говорить… Арестович? (ФОТО/ВІДЕО)
«Шоста колона» та справжня Перемога України (АК)
Мирослав Маринович – залишається чи не єдиним моральним авторитетом для всіх українців, якого ми ще реально здатні послухати і, можливо, почути.
При цьому, як людина глибоко релігійна, яка пізнала істинну «Свободу в Бозі», він здатен формулювати певні тези та концепції так, як це не зробить, напевно, ніхто.
Бо він – не боїться.
Приміром, ще в грудні Маринович сформулював тезу і концепт, якого в нас не почули:
«Справжній і надійний Мир – неможливий без Справедливості».
Маринович у цій статті посилається на релігійні тексти, але уявимо, що його аргументацію використовує Президент Зеленський у приватному листі чи відкритому зверненні до Папи Римського.
Святий престол певно був би дуже здивований, як мінімум.
І, можливо, прийняв би таки тезу, що: Мир у цій Війні можливий тільки, якщо він буде – Справедливим для України та Росії і Вільним – для всіх.
Інша теза, що її розвиває Мирослав Маринович, стосується понять «ворог» та «опонент», що їх в Україні не вміють розрізняти, чим щоразу – самі ж українці – доводять власну державу до Руїни.
Вочевидь, мислитель бачить зростальну загрозу нової Руїни і пробує її зупинити.
Цим він перегукується з Віталієм Портниковим, який ще у 2016 році, намагаючись захистити від нападок Петра Порошенка сформулював проблему т.з. «Шостої колони».
Себто людей, які, вдаючи, або навіть щиро педалюючи надмірний і на кожному витку усе більш нестримний «патріотизм», насправді розхитують Державу, роблячи її – легкою здобиччю для ворогів.
МИ НЕ МАЄМО ПРАВА СТАВАТИ «ОРКАМИ»
Маринович формулює це все дещо інакше, але, як завжди у справжнього Мислителя, нам варто не розглядати його концепції окремо, а намагатися скласти їх як певний пазл – загального бачення і Світобудови і найбільш логічного виходу для України із тієї ситуації, де ми зараз опинилися.
Приміром, у знаковому інтерв’ю для Юлії Бориско ми чуємо від Мариновича про те – наскільки важливо нам НЕ плекати в собі Ненависть.
Фактично, така показна «ненависть» є чи не головним атрибутом тієї самої «шостої колони», яка повсякчас намагається нагадувати всім про себе, як про чи не єдиних справжніх патріотів.
Більшості навіть звичайних людей незрозуміло як можна відчувати до ворога щось інше, окрім ненависті.
Однак, Маринович наполягає на більш глибокому розумінні речей.
Маринович при цій нагоді згадує власне перебування в таборі – за СРСР – та як він зміг опанувати в собі власну ненависть і скільки внутрішньої сили йому тоді це дало. Як це «подолання самого» окрилило його «у тому карцері, де він сидів» і розширило всі його сутнісні горизонти.
Кажучи подібні речі, Маринович говорить тут мало не словами – Арестовича. Єдине, що він говорить це – мудро, делікатно і без пихи.
Говорить – правильно: як людина духовна і справжній патріот України.
Мало того, він іде далі і піднімає на щит іще одну «табуйовану» тезу:
Не лише маємо ми навчитися на проблему ширше і перестати впадати у безтямну ненависть (вдавану чи реальну)…
Наша задача – усвідомити, що ми (українці) здатні керувати Росією, як робили це упродовж століть і… Почати робити це зараз знову, аби вивести Росію із того стану, в якому вона зараз є та привести її до … всім нам потрібного – Миру.
Миру, який зможе буту Справедливим і тривалим тільки на умовах – Справедливості і Волі.
Слава Україні!
*АК -- авторська колонка
Радіо Трек: НОВИНИ
