«Шоста колона»: матеріал Віталія Портникова звучить як «наїзд» на прихильників Петра Порошенка
Прочитайте
Сьогодні різні політ форуми обговорюють позицію Віталія Портникова стосовно того, що головними пріоритетами у війні з РФ для нас є: а) збереження людей; б) збереження Держави; в) збереження кордонів України (в тих чи інших межах).
Мовляв, саме з цих позицій нам і слід виходити обговореннях можливого закінчення війни: з США, чи з РФ.
Посутньо Портников пропонує щось на зразок «Корейського сценарію» з розподілом України та вступом залишків «незалежної України» до НАТО:
При цій нагоді деякі дискутанти нагадують одну з авторських колонок Портнікова, яка за своїм звучанням виглядає надзвичайно актуальною.
Подаємо ключову частину:
Набагато важливіше не те, що у нас є така прозора «п'ята колона». Важливим є те, що у нас є інша колона – шоста.
Це – колона найвідданіших українських патріотів.
Колона тих, хто впевнений у своїй правоті, чистоті і потрібності Україні. Ця колона в своєму щирому пориві нагадує тоталітарну релігійну секту, представники якої не сумніваються, що тільки їм належить монополія на правду і чесність. А все решта – злодії і зрадники, «п'ята колона».
Якщо з нашою правдивою сектою не погоджується влада – тим гірше для влади, вона злодійська і корумпована.
Якщо з нашою правдивою сектою не погоджуються колеги – тим гірше для колег, вони брехуни і зрадники.
Якщо з нашою правдивою сектою не погоджується Україна – тим гірше для України, нехай вона згине.
Як і будь-який релігійний фанатизм, цей – добре оплачується. Це фанатизм людей, які вирішили життєві проблеми. Принаймні ті, вирішення яких для співвітчизників вони намагаються загальмувати або заговорити.
На мою думку, коли люди, що мають право на безкоштовні багаторазові візи для поїздок до ЄС вступають в полеміку з людьми, які вже мають – завдяки дипломатичним паспортам – право безвізового в'їзду – то це елементарна неповага до українського народу.
Але нашим героям і не потрібен народ, щоб його поважати. Нашим героям потрібен народ, щоб його ощасливити.
Цей фанатизм може знайти, як це не дивно звучить, чимало прихильників на Заході.
Тому що на Заході дуже багато людей – особливо в колах політичної і підприємницької еліти – які хочуть, щоб все це скоріше закінчилося.
Щоб ця дурна Україна перестала сприймати себе як щось відмінне від Росії і скоріше повернулася в стійло.
І щоб після цього можна було знову повернутися до знайомої схеми «добросусідських» відносин з Путіним.
Відносин дуже вигідних, тому що в ході розкрадання Росії її владою крихти летять і на західні столи.
І на ці крихти може безбідно існувати не одна фірма, може бути зроблена не одна кар'єра.
Саме тому ці наші західні доброзичливці готові платити за створення образу корумпованої, архаїчної, нездатною до реформ України.
Яку потрібно, зрозуміло, гідно покарати, позбавити допомоги і всякого там безвіза - а заодно і відучити від «мови ворожнечі», щоб вчорашні холопи навчилися з повагою говорити про панів, які їх вбивають.
Чи розуміють представники «шостої колони», що їх просто безсовісно використовують?
Здебільшого ні. Розуміють тільки ті, хто примудряється, перебуваючи в «шостій колоні», насправді значитися в «п'ятій».
А всі решта – просто не такі вже розумні. Вони щиро вірять, що сонце встає тільки тому, що вони кукурікають.
Що Україна існує виключно для того, щоб вони працювали в її парламенті, вважалися її громадськими активістами, в кінці кінців – говорили їй правду і отримували гранти на її розвиток. А інакше – навіщо вона потрібна?
Те, що досить велика частина нашого мислячого і готового до дій суспільства все ще прокидається під це надсадне кукурікання – це і є одна з найбільших проблем країни і до, і після Майдану. Саме тому «шоста колона» куди небезпечніше, ніж «п'ята».
Оригінал матеріалу ще від 2016р.
Радіо Трек: НОВИНИ
