Паралельний світ: про протоколи на батьків у Швейцарії, вартість дитсадків та невдоволеність українців

До університетів потрапляє значно менше школярів, ніж в Україні. Чому?

Один із навчальних закладів у Швейцарії

Ми вже публікували розмову журналістки Оксани Онищенко у виданні Українська правда. Життя з Мирославою Косар, яка зараз живе і працює вчителькою у Швейцарії:

«Нашим батькам дуже важко це сприймати», - українка про табу на Viber і Telegram в комунікації з вчителями у Швейцарії

Мирослава також повідомила про інші особливості та відмінності навчання у швейцарській школі та в українській.

Зокрема, українка розповіла, що швейцарська шкільна освіта має три основні ступені.

Мирослава Косар

Початковий ступінь – це обов'язкові два роки дитячого садочка. Його не можна не відвідувати.

Якщо батьки відмовляються водити дитину в дитсадок, спеціальні служби складуть на них протокол порушення.

Однак зазвичай швейцарські батьки хочуть, щоб їхні діти відвідували садочок, бо так вони мають змогу працювати, - розповіла Мирослава.

Дитсадок у Швейцарії (фото з відкритих джерел)

У Швейцарії державні дитсадки беруть дітей лише з чотирьох років, а от приватні – з меншого віку.

Проте приватні дуже дорогі – вартість сягає двох тисяч франків у місяць за неповний день, тому перед батьками постає вибір: або не працювати і бути з дитиною, або працювати на приватний дитсадок.

Якщо дитина закінчила дитячий садочок і їй виповнюється шість років, вона  йде у перший клас. І тут є цікава прив'язка до дат. 

Початкова школа

Дитина може стати першокласником, якщо їй виповниться шість років до 31 липня. Якщо пізніше, наприклад, першого  серпня, то в перший клас її  уже не беруть. Так само з дитячим садком.

Початкова школа у Швейцарії триває шість років – з першого по шостий клас. І всі ці роки основні предмети веде один вчитель, але можуть бути ще окремо вчителі мистецтва, іноземної мови тощо.

 

Також поруч з учителем є асистент – іноді він також може проводити уроки, а іноді просто допомагає класному керівнику. 

У початковій школі часто об’єднують два класи: 1 та 2, 3 та 4, 5 та 6.

Мені спочатку було важко звикнути до цього, але тут є своя логіка. До того ж навчальні матеріали та підручники адаптовані до цієї моделі. 

Однією з особливостей швейцарської школи - ставка робиться не лише на навчання, а й на формування соціальних навичок, вміння взаємодіяти, спілкуватися, а також самостійно працювати.

Підготовка до уроку в швейцарській школі

«Діти нічого не роблять»

Мирослава розповіла, що це не завжди позитивно сприймають наші українські батьки, що живуть у Швейцарії.

Для  них це виглядає так, нібито у школі діти нічого не роблять, а тільки граються. Особливо якщо порівняти програму з українською.

 

Проте вміння вислухати опонента, поставити запитання та виконати разом проєкт – не менш важлива навичка в житті, хіба не так?

Щодо навчальних навичок, то можна розглянути їх на прикладі математики: у першому класі діти виконують різні математичні дії в межах 20, в другому – в межах 100, в третьому – в межах тисячі. Проте це не означає, що вони тільки додають або віднімають оці числа і більше нічим не займаються. На уроках діти виконують різні творчі і практичні завдання, проєкти.

Наприклад, скільки має бути вікон у двоповерховому будинку, якщо на кожному поверсі по дві кімнати. Спочатку ми цей будинок намалюємо, потім побудуємо з різних геометричних фігур тощо. Урок триває дві години з перервою на 5 хвилин, а часто навіть і без неї. Навіть для першого класу.

Парта першокласника у Швейцарії

І це не важко, бо тут за партою сидять 15-20 хв максимум, потім завдання змінюється. Діти можуть виконувати його на підлозі, підвіконні або й коридорі.

 

Дуже часто це групове завдання, основна ціль якого – не результат, а вміння домовитися між собою, - розповідає Мирослава Косар.

Працювати в класі з відчиненими дверима – це досить популярно. Нерідко до груп долучається хтось з працівників школи чи вчителів, які проходять повз.

А ще на уроки запрошують різних експертів (наприклад, з банківської сфери – для математики, журналіста – для уроку німецької). Тож діти дуже відкриті до спілкування й не лякаються, коли приходить якийсь гість.

Поділ у старшій школі

Відбір відбувається наприкінці початкової школи. Орієнтовно за пів року до її закінчення батьки отримують результати навчання  дітей, а також інформацію про можливості на майбутнє.

Ті, хто навчається краще,  можуть піти в гімназію, хто гірше – у базову середню школу.

У гімназії навчальний процес дуже складний, треба багато вчити. Наприклад, до двох іноземних мов (англійська та мова інших кантонів) додається ще третя мова, а інколи й латина.

 

Після закінчення гімназії діти складають матуру (щось схоже на наше ЗНО) і потім вступають до університету. 

Діти, які навчаються у базовій середній школі (тобто не гімназіальній) вже у дев’ятому-десятому класі повинні знайти собі робоче місце у якійсь компанії й одночасно навчатися. Іноді знайти роботу їм допомагають батьки – для цього вони залучають усі свої зв'язки, адже не так і легко знайти робоче місце.

І вже після дев’ятого класу діти вступають до Lehre («лєре») – це школа, яка нагадує наше професійне училище. Тут вони отримують професійну освіту і по закінченні навчання вже мають професію. Але шлях до університету для них закритий.   

Хочу зазначити, що конкуренції між звичайним школами і гімназіями немає. Це просто різні шляхи побудови майбутнього. Більшість швейцарських батьків навіть задоволені, що їхня дитина після закінчення  «лєре» матиме професію й почне самостійне життя.

Українці у Швейцарії (фото з відкритих джерел)

Несправедливість щодо емігрантів та біженців

На думку Мирослави Косар, в цій системі освіти є елемент несправедливості, особливо якщо йдеться про дітей емігрантів та біженців, які погано володіють мовою і мають з цього предмету невисокі оцінки, але чудово володіють іншими предметами. Великий відсоток таких дітей відправляють у базові середні школи. Це ми зараз спостерігаємо і з українськими біженцями.

Загалом дітям пропонують варіант, який вирівнює цю несправедливість – піти на клас нижче, ніж дитина була в українській школі, проте часто це стає фактором, який більше демотивує, аніж стимулює.

Українським батькам дуже важко це сприймати, бо в нас є традиція, що університет – це найкраще для дитини.

Радіо Трек: НОВИНИ

Радіо ТРЕК у Telegram · Twitter · Facebook.
Viber: 063-734-106-4

Оксана Герасимчук

Відкрити плей-лист

У Рівному згубився песик Арчі

Вчора зник йоркширський тер'єр сріблястого окрасу, Арчі. Собаку бачили в районі Політону, Автовокзалу Обласної лікарні.  Прохання повернути за винагороду.

Знайдено паспорт на прізвище Федорчук

У Рівному на вул. Київська в районі Спорттоварів знайдено паспорт, на прізвище Федорчук Юрій. Власник може звертатися за номером

Знайдено посвідчення з інвалідності на прізвище Ющук

Знайдено посвідчення з інвалідності другої групи на імʼя Ющук Олександр Миколайович та банківську картку ПриватБанк.  

Більше оголошень