Без мозкового надриву: українка порівняла навчання у Німеччині та Україні
Німці роблять акцент на фізичному, а не інтелектуальному розвитку
Принаймні у початковій школі.
Одеситка Олена Рудякова має доньок-двійняток десяти років, які відвідують школу в Бургведелі (Німеччина), поділилася своїми враженнями від навчального процесу з виданням НВ.
Українка розповіла, що у Німеччині відвідування дітьми навчального закладу, особливо у молодшому та середньому віці, є обов’язковим навіть для нерезидентів.
Якщо дитина не ходить до школи, батьків штрафують на пристойну суму, йдеться про тисячі євро.
Тому перше, що зробила Олена після приїзду до Німеччини – оформила шкільні документи для дівчат.
Мовний бар’єр
З однокласниками доньки порозумілися сумішшю жестів та англійської, якою до них звертаються і вчителі. Щодо виконання завдань, то в німецькій школі, на відміну від української, діти не пишуть у чистих зошитах від руки — їм видають аркуші А4 з картинками та друкованими завданнями, куди просто потрібно вписати відповіді.
Ми все це проганяємо через перекладача за допомогою камери на телефоні.
Навчальний процес
У німецькій молодшій школі серед переліку предметів — математика, німецька та англійська мови, текстиль (наші уроки праці), мистецтво (музика) та спорт (фізкультура).
На уроках німецької в окремій аудиторії донькам роздають планшети з інтерактивним заняттям з вивчення мови.
Натомість з математикою немає проблем — в українських школах доньки Олени звикли до більш насиченої програми. Тут вони знову переводять центи у євро і дециметри у сантиметри, хоча вдома це проходили рік тому.
Побутові навички
Уроки текстилю для німецьких дітей проходять без поділу на хлопчиків та дівчат — усі однаково шиють, вишивають і в’яжуть.
Також, окрім фізкультури, у розклад німецьких школярів тричі на тиждень включено уроки велосипедів. Є практика, коли діти мають приїжджати до школи на велосипедах, а є заняття з теорії - коли вони вивчають правила дорожнього руху.
Школярі їздять з учителем по путівцях і тренуються показувати рукою повороти машинам.
Це було приємне здивування для мене, адже тут це дуже корисно: у Німеччині велосипедисти виступають на рівні з автомобілістами, їх навчають з першого класу.
Оцінювання
Під час навчання маленькі українки оцінок не приносять.
Наприкінці навчального року, у липні, дівчаткам видали аркуші з переліком предметів та балами, причому чим нижчий бал — тим краще.
Наприклад, 1 — це круто, 5 — щось не встигаєш. Також у цих аркушах є опис психологічного стану дитини, її взаємодії з однокласниками та вчителем протягом навчального року.
Висновки:
Німецька система освіти в молодших класах робить акцент не стільки на інтелектуальному навантаженні, як в Україні, скільки на фізичному розвитку дитини та на прищепленні їй побутових навичок.
Після кожного уроку діти виходять на майданчик пограти, їздять на велосипедах, часом навчаються в лісі, отримують інтенсивні тренування на спорті та регулярні походи в басейн.
У наших школах зазвичай немає такої кількості фізичної активності.
Може тому вчителі в Німеччині більш розслаблені, тут немає надриву, тут все не потрібно робити суворо, швидко і багато.
Тут навпаки присутня поблажливість до дитячого пустощів.
Тому доньки Олени не мають втоми від школи, хоча літні канікули тривали лише з 15 липня по 21 серпня.
У Німеччині навчальний рік стартує наприкінці серпня, але єдиного 1 вересня немає - день залежить від кожного конкретного регіону, селища та навіть школи.
Через те, що у німецькій програмі немає цієї мозкової напруги, але є часта зміна картинки, школу мої діти сприймають як навчальний табір і чекали закінчення канікул з нетерпінням, - розповідає одеситка.
Тому поки що єдина складність — мовний бар'єр, через який вони не можуть ще більше спілкуватись із новими друзями.
Радіо Трек: НОВИНИ
