Ідеальні, як Мері Поппінс: несподіване уявлення німців про українських жінок
У Німеччині дослідили статті у ЗМІ про наших біженок
Німеччина прийняла найбільшу когорту українських біженців - 1,13 мільйона людей.
На відміну від інших прохачів притулку у Німеччині, українцям дозволено подорожувати туди й назад до країни походження без втрати своїх прав. Ці прискорені зміни у політиці надали українським біженцям привілеї, які не поширювалися на інших. Наприклад, у 2015 році багато сирійських біженців, які пройшли пішки через Балкани, Угорщину та Австрію, були витіснені назад на кордон із Німеччиною після того, як вона вирішила відновити прикордонний контроль.
Таке нерівне ставлення показує, що українських біженців начебто чекали у Європі.
Воєнний стан в Україні забороняє більшості чоловіків віком 18-60 років залишати країну, а це означає, що більшість українських біженців — жінки та діти.
Про це йдеться в авторській колонці Антьє Місбах, професорки Білефельдського університету (Німеччина) та Леслі Прюїтт, старшої викладачки Мельбурнського університету (Австралія) на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
Дослідження свідчать, що стать грає важливу роль у житті переміщених осіб. Це може впливати на політичні рішення, які безпосередньо стосуються їх, а також на те, як вони представлені та інтегруються у приймаючих країнах.
Німецька преса про українок
Авторки дослідження проаналізували 79 статей про українських біженців із двох популярних німецьких видань – Der Spiegel та Die Zeit, опублікованих у перший рік російського вторгнення.
Ми виявили, що домінуючий дискурс представляє українських жінок у Німеччині як матерів, які дбають про безпеку своїх дітей, і як готових і здібних працівниць, які зроблять свій внесок в економіку приймаючої країни.
Прикметно, що у перших звітах також надавалась значна увага сподіванням, планам та мріям українських жінок, а також практичним компромісам, на які вони йдуть у ході їхньої реалізації. Деякі з цих якостей наголошуються на профілях, які з’явилися в інших німецьких ЗМІ.
Дослідниці визначили та дослідили п’ять ключових характеристик, які з’являються у зображеннях переміщених українських жінок у засобах масової інформації:
- знайомі,
- освічені,
- працьовиті,
- вдячні
- бажані.
В одному інтерв’ю з українкою, яку звати Олена розповідається так: «Ми дуже вдячні, — каже Олена. Кожні кілька хвилин вона дякує за що-небудь або за все».
Олена також сказала: «Ми хочемо бути корисними для Німеччини та для себе». У статті йдеться про те, що Олена хоче «вивчити мову, заробляти гроші та сплачувати податки». Олена хоче бути частиною німецького суспільства та повернути щось, як тільки зможе».
Українських жінок часто репрезентують як продуктивних учасників німецького ринку праці або вони висловлюють прагнення зробити це у найближчому майбутньому. Інша українська біженка каже:
Я закінчила курс німецької мови B1, тепер буду переходити на рівень B2… Мені вже пообіцяли роботу у лікарні неподалік Франкфурта-на-Майні, але ще потрібен професійний дозвіл та кілька інших документів. Це забере багато часу.
Українські жінки також зображуються готовими допомогти у підтримці ідеалів та цінностей співпраці, дипломатії та освіти. Наприклад, одна українка сказала:
Я приношу більше користі Україні, коли я у Німеччині. Я заробляю гроші своєю працею і частину з них відправляю додому, зокрема, жертвую на українську армію.
Такі репортажі можуть бути спрямовані на гуманізацію біженців, тому можуть призвести до нереалістичних очікувань. Зосередження уваги на їхньому потенціалі надання економічних чи культурних вигод може затьмарити проблеми, з якими вони стикаються як люди, які шукають притулку від конфліктів.
У ході нашого дослідження ми дійшли висновку, що ідеальна жінка-біженка — це щось на кшталт «Мері Поппінс» із однойменного музичного фентезійного фільму Діснея 1964 року: вона приходить несподівано, приносить із собою невеликий багаж, добре розмовляє та чудово вихована.
Вона здатна вписатися у життя своїх господарів, залишаючи лише позитивні враження.
Вона, за її словами, «практично ідеальна у всіх аспектах», - зазначають авторки дослідження.
Ідеалізовані стереотипи можуть і зашкодити
Подібні зображення у кінцевому підсумку шкодять усім переміщеним особам. Підвищуючи одну групу, вони кидають тінь на тих, хто не відповідає усім вимогам, але вони також підвищують очікування щодо внеску, який можуть зробити біженці.
Ті, хто не може вписатися у цю «практично ідеальну» категорію з низки причин – економічних, професійних чи культурних – можуть виявитися виключеними або підданими критиці.
Радіо Трек: НОВИНИ
