Зізнавайтеся, ви кажете «Доброго дня!»? – редакторка Васильєва дає роз’яснення
Дещо про «етикетні форми» для інтелігенції
Подаємо нижче один із блогів редакторки Ольги Васильєвої, яка прямо зараз навчить нас правильно вітатися. Хто не вміє
Зізнавайтеся, ви кажете «Доброго дня!»?
Зі мною так вітаються щодня в усіх закладах, на що я відповідаю «Добрий день!» і бачу в очах того, хто вітається, непохитну впевненість у тому, що він знає мову краще за мене.
Багато хто тепер думає, що українською тільки так і треба вітатися.
Вочевидь, ця форма виникла під впливом «Доброго ранку!», і мовці її підхопили, бо такої немає в російській мові. І сталося це всього 10–12 років тому (спостереження Олександра Авраменка).
Анатолій Жилавий у своїй статті «Як правильно вітатись» згадує іронійні слова професора Пономарева: «Форму «Доброго дня!» придумали люди, які раніше російську викладали як іноземну, а тепер українську викладають як рідну».
Українці віками віталися «Добрий день!» і «Добрий вечір!». Саме форми в називному відмінку наявні і в народній творчості, і у творах письменників.
Натомість «Доброго дня! і »Доброго вечора!" майже відсутні і там, і там. Вони відгонять штучністю ще й тому, що люди часто вітаються так для буцімто культурнішого (читай улесливішого) звучання, забуваючи, що вітальні формули самі по собі є побажаннями.
У різних піснях ми чуємо «Добрий день вам, люди добрі!», «Добрий вечір тобі, пане господарю!» і так далі. А побажання «Гарного вам дня!», «Вдалого вам дня!» говорять на прощання, а не при зустрічі.
В інших слов’янських мовах теж використовуються форми в називному відмінку: dzień dobry (польська), dobrý den (чеська), dobrý deň (словацька), добры дзень (білоруська), добар дан (сербська).
До речі, поляки не мають аналога формі «Доброго ранку!» — з самого рання вони кажуть «Dzień dobry!». В Україні теж переважно говорять «Добрий день!» від самого ранку — це не помилка.
Можна сказати і «Добрий ранок!». Але, як сказано в «Російсько-українському словнику сталих виразів» 1959 р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська), в народній мові вже зранку найчастіше кажуть «Добридень!».
До речі, стягненi форми вiтань «Добридень!» i «Добривечiр!», окрім того, що дуже гарні, не мають аналогів у сусідніх мовах.
Тож запам'ятайте: правильно казати «Доброго ранку!» (варіант «Добрий ранок!» у корпусі текстів трапляється рідше), «Добрий день!» / «ДобрИдень!», «Добрий вечір!» / «ДобрИвечір!», «Добраніч!» / «На добраніч!».
Етикетні формули — це стійкі сполуки слів (фразеологічні одиниці), видозмінюючи які порушуємо мовну норму.
Дві тези, які лунають у коментарях найчастіше:
«Добрий день!» — це констатація факту, а не побажання.
Це не так. Вважається, що це скорочений варіант від «Дай, Боже, добрий день!», як і «Доброго дня!» — скорочене «Бажаю доброго дня!». І те, і те — побажання.
І навіть якщо пристати на версію, що «Добрий день!» — це констатація, філологиня Наталя Марченко коментує:
«Такого роду усталені вирази сформувалися в часи «міфічні», коли слово мало силу й ним на марне не кидали.
Стрічаючись, люди встановлюють правила світобудови на мить зустрічі.
«Добрий день!» — тобто ми в цю мить стрілися, і це добрий час, і добре місце, і ми добрі люди, і для всіх ця зустріч закінчиться добре.
А вже після розмови, якщо така відбулася, чи іншої взаємодії, залежно від результату, звучать побажання: або «Доброго вам здоров'я!», «Доброго дня!» тощо, або «Щоб тобі дорога колом стала!».
Мова — це сенси, спосіб осягнення світобудови, творення, а не набір правил».
Чому ж тоді «Доброго ранку!» можна?
Мовознавець Олександр Скопненко пояснює, що народний мововжиток не орієнтується на частини доби під час привітання. «Добрий день!» або «Добридень!» казали і кажуть, незалежно від того, настав ранок чи вечір.
Це підтверджують численні спостереження за живим народним мовленням. У російсько-українському словникові за ред. А. Кримського та С. Єфремова (1924–1933) укладачі навіть подали відповідну ремарку, що «тільки в інтелігентів» уживані форми «Доброго ранку!»; «Добривечір!»; «Добраніч!»; «На добраніч!».
Зауважте, форми «Доброго дня!» немає. Чому ж тоді «Доброго ранку!» є? Наталя Марченко коментує:
«Саме на ранок припадав пік завантаженості роботою, тож вранці не мали часу на розмови, а могли хіба що побажати стрічному добре з усім упоратися».
Говорімо та пишімо правильно, а саме «Добрий день!» та «Добридень!», а не «Доброго дня!».
Радіо Трек: НОВИНИ
