«Його сім'я мені погрожує»: жертви серійного рівненського ґвалтівника розповіли жахливі подробиці (ВІДЕО)

четвер, 04 лютого 2021 20:21

Що сказав правозахисник підсудного?

Це були новорічні свята 2015 року, Аня була студенткою. Того дня вона поверталась до бабусі.

Він підбіг ззаду, закрив мені рота і відтягнув до гідропарку, туди, де сьогодні новобудови. Усе тривало 20 хвилин. Він мене роздягав, бив кулаками, ногами. Я знепритомніла, а отямилась, бо він мене душив. Погрожував, що заріже. Почав тягнути мене, а я схопилася за дерево, повз йшов чоловік і він його злякався.

Спершу дівчина не повірила, що їй хочуть допомогти та почала тікати, але чоловік виявився звичайним перехожим, побиту студентку посадили в авто та повезли до відділку поліції.

У серпні 2019 року зловмисника затримали.

Коли дівчині повідомили, що її ймовірного кривдника затримали, вона була переконана, що не впізнає його.

Коли мені показали фото, в мене все почало трястись, пам'ять тіла спрацювала чи що, я ледь не втратила свідомість.

Згодом виявиться, Аня була не першою його жертвою.

У листопаді 2013 він напав на 30-річну Олю, того вечора дівчина йшла в гості. Вона перейшла міст, як раптом її схопили та почали тягнути у чагарники.

Він з'явився зненацька, ніби ховався під деревами в темряві. Мене врятував велосипедист, я почала сильно кричати, тоді я розуміла, якщо я не зроблю цього, мене просто вб'ють.

Подібні випадки траплялися з різницею у кілька років. У поліції з'ясували, що вони пов'язані. Як виявилось, потерпілих – шестеро. Якщо Олі та Ані вдалося врятуватись, то інші дівчата були жорстоко зґвалтовані.

Шість дівчат – це лише відомі випадки, але дівчата переконані, що таких як вони, значно більше.

Я знаю по собі, як важко йти у поліцію, розповідати чужим людям про це все. Єдине, що хочеться у той момент – це втекти додому та помитися від цього бруду. Соромно сказати, що мене намагались зґвалтувати, ще гірше розповісти, що тебе зґвалтували.

Дівчатам знадобилося щонайменше п'ять років, аби оговтатися від того вечора, проте зізнаються, слід залишився досі.

Я не можу сказати, що я відійшла від цього. Я боялася виходити на вулицю, жила в страху. Коли дізналася, що його знайшли, я зраділа, почала почуватися трохи впевненішою.

Попри те, що їхнього кривдника взяли під варту, дівчата продовжували працювати з психологами, вчилися повноцінно жити. Згодом вони дізнаються, що чоловіка, який скалічив їхнє життя, відпустили під домашній арешт.

Про те, що його випустили, не сповістив ніхто, ані прокурор, ані суд.

Зі слів дівчат, їх навіть не попереджували про судові засідання. Про те, що відбудеться суд, вони дізнавалися від адвокатів.

Захищає підозрюваного, відомий рівненський адвокат Володимир Цуняк, якого називають одним із найбільш оплачуваних у Рівному.

Адвокат підозрюваного у свій час «зам'яв» справу по груповому зґвалтуванню на Сарненщині, - розповідає, одна з жертв.

Тепер дівчата понад усе бояться, що їхній кривдник залишиться без покарання.

Ми зателефонували до адвоката Цуняка, аби запитати, на якій підставі, під домашній арешт відпустили, чоловіка, якому інкримінують кілька фактів зґвалтування. Втім правозахисник навідріз відмовився з нами спілкуватись.

Чому його відпустили?

Є ухвала, яку на останньому засіданні видав суд, що з'явилися досі невідомі обставини. Мовляв, у нього сім'я, малолітня дитина, на утриманні бабуся, а ще він працює комплектувальником, він надто затребувана людина, ось так пояснив суд. На такій основі була видана ухвала про звільнення його під домашній арешт.

Нині чоловік під домашнім арештом, але жоден орган його не може контролювати, бо йому навіть не дали електронний браслет.

24-річна Аня розповіла, що сім'я гвалтівника неодноразово їй погрожувала.

У листопаді після судового засідання я йшла на зупинку, вони вслід мені почали кричати, щоб таке трапилося з моїми дітьми та зі мною ще не раз.

Дівчата досі вчаться заново довіряти людям. Жодна з дівчат не має ані чоловіка, ані дітей.

До слова, поруч з тим місцем, де чоловік розправлявся з дівчатами, знаходиться 2 школи. Щодня тією дорогою ходить безліч дітей, частина з них навчається у другу зміну, тож додому повертаються у пізню пору.

Сьогодні дівчата вперше за багато років стояли на місці, де шість років тому їхнє життя розділилось на «до» та «після».