Всього дві літери, а різниця - колосальна: чому росіяни не можуть сказати «в Україні»
В українській мові здавна використовувався саме прийменник «в», що є природним для назви незалежної держави
В українській та більшості інших мов світу заведено вживати вираз «в Україні», тоді як у російській мові історично використовувалося «на Украине». Представники країни-агресорки часто говорять саме так, щоб применшити цінність нашої держави та принизити її.
Проте, є й ті росіяни, які використовують саме цей вислів, просто через те, що вони не знають, як правильно.
Раніше, до початку повномасштабного вторгнення, деякі українці не бачили різниці між цими висловами. Проте, тепер увесь світ знає, що треба вживати прийменник «в», а росіяни продовжують принижувати нашу країну своїм «на».
Після 2014 року, коли Росія анексувала Крим і розпочала війну на Донбасі, використання «на Україні» в російських медіа стало частиною інформаційної війни.
Так Росія намагається підкреслити свою претензію на Україну як на «територію, що не є повністю суверенною».
В українській мові здавна використовувався саме прийменник «в», що є природним для назви незалежної держави.
- Наприклад: «в Польщі», «в Німеччині», «в Канаді», «в Україні». У 1991 році, після проголошення незалежності України, офіційною нормою стало саме «в Україні». Це зафіксовано в правописі та офіційних документах.
Чому росіяни кажуть «на Україні»
Вживання прийменника «на» щодо географічних назв має давню традицію в слов'янських мовах. Колись його використовували для позначення територій без чітких державних кордонів або ж про території, які належать якійсь державі (наприклад, «на Русі», «на Волині», «на Черкащині», «на Кубані»).
Україна впродовж століть була частиною різних імперій, тому російська влада штучно підтримувала варіант «на Україні», щоб підкреслити її як частину чогось більшого.
Це було політично зручним способом применшити незалежність українських земель та прив’язати їх до «великої Росії».
Росіяни часто маніпулюють тим, що видатний український письменник Тарас Шевченко вживав обидві форми назв своєї країни. Цим вони намагаються виправдати власне незнання української мови. Проте їхнє розуміння мовознавства на рівні «читал—слышал— показалось» не дозволяє їм збагнути очевидне.
Річ у тім, що Шевченко як поет використовував різні варіанти (на Україні, на Вкраїні, на Украйні, в Україні, в Украйні) винятково для збереження ритму, наголосу й милозвучності вірша.
Так само й інші письменники часто використовували форму відповідно до поетичної структури, а не тому, що не розуміли чи не знали власної мови.
Але ж це вже занадто складні нюанси для тих, хто звик сприймати світ через призму пропагандистських кліше.
Джерело: Телеграф
Радіо Трек: НОВИНИ
