Водні директиви ЄС та стан водойм Рівненщини

п'ятниця, 30 листопада 2018 19:11

У світлі виконання Угоди про асоціацію з ЄС

В ефірі Радіо Трек відбулася остання програма з циклу «Європейський монітор», присвячена питанням впровадженню норм і стандартів життя Європейського союзу у регіонах України.

Цього разу обговорювали тему «Водні директиви ЄС та малі річки і водойми Рівненщини у світлі виконання Угоди про асоціацію з ЄС».

Директиви Євросоюзу, що їх має імплементувати Україна, стосуються якості як питної води, так і екологічного стану водойм, у тому числі управління ризиками затоплення.

Рівненщина - одна з небагатьох областей, яка не використовує для питного водопостачання воду з поверхневих водоймищ. Однак це не означає, що вода у нас завжди відповідає нормам.

Тож до розмови ми залучили експертів у цій галузі:

Олену Пісковець - начальника відділу екологічного контролю водних ресурсів Державної екологічної інспекції Поліського округу
Андрія Мартинюка – керівника громадської організації «Екоклуб».

За словами очільника «Екоклубу», в частині природоохоронної політики імплементація Угоди про асоціацію з Європейським союзом – ситуація найгірша з усіх інших політик, порівняно. Втім, надія на краще все ж є. Андрій Мартинюк вважає, що нинішній міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак - найкращий міністр з усіх, хто був на цій посаді за всю історію України. Тож є надія що природоохоронні заходи, зокрема щодо водних об’єктів, незабаром втіляться.

Як відзначила Олена Пісковець, їх відділ серед іншого накладає штрафи за забруднення навколишнього середовища. Утім, максимальний розмір штрафу для посадової особи за забруднення водних ресурсів становить 136 гривень, а для фізичної особи розмір штрафу складає 85 гривень. Очевидно, що такі штрафи не можуть змусити людей дотримуватися законодавства і відмовитися від скидів вигрібних ям у водойми заради будівництва сучасного септика на своїй ділянці.

Андрій Мартинюк зазначає, що у Здолбунові, Квасилові та Рівному питання забруднення річки Устя стоїть надзвичайно гостро, адже самоочисна здатність річки вкрай низька, а кількість скидів у воду – зашкалює.

На 11 пляжах області цього літа обласний лабораторний центр Рівненщини заборонив купитися саме через комунально-побутові скиди. А в північних районах області у криниці мешканців сіл постійно потрапляють ґрунтові води, які містять нітрати і отрутохімікати. Тож населення, яке не забезпечено централізованим водопостачанням, постійно споживає поверхневі води.

Експерти наполягають – так далі тривати не може. І в першу чергу наголошують на необхідності впровадження штрафів такого розміру, щоб цієї суми було достатньо для проведення очищення водойми. Олена Пісковець зазначає, що відділу екологічного контролю водних ресурсів необхідно повернути повноваження щодо моніторингу якості воду і скидів (ці повноваження у відділу забрали у 2015 році). Андрій Мартинюк зазначив, що одним з виходів у цій ситуації має стати тампонування скидів (докладніше про це та інші заходи читайте у наступних публікаціях).

Розмову на тему порятунку водойм Рівненщини, і як цьому сприятимуть Директиви ЄС, слухайте тут:

Ця публікація підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою".

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Радіо Трек і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.