Щоб не було серцевого нападу: українець дивується, чому у Німеччині ціни нижчі, ніж в Україні
Зокрема, на полуницю, масло та сметану
Полуниця та молочна продукція в Німеччині коштують стільки ж, а то й дешевше, ніж в Україні. Цей феномен особливо помітний на прикладі цін на свіжу полуницю та вершкове масло, що викликає занепокоєння щодо ціноутворення та ринкової політики в Україні. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на голову правління благодійного фонду «Пліч-о-пліч» Олега Михайлика.
Як зазначає Олег Михайлик, нещодавно в мережевих супермаркетах Німеччини кілограм полуниці можна було придбати приблизно за €4 (близько 180 грн), а на турецьких ринках Гамбурга – ще на євро дешевше.
Такі ціни на полуницю у Німеччині актуальні враховуючи, що мінімальна зарплата в країні становить близько €2000, а кліматичні умови менш сприятливі для вирощування полуниці, ніж на півдні України.
Водночас в Одеській області, яка відома своїми ягідними врожаями, ціни на полуницю часто залишаються на такому ж рівні або, навіть, вищому. У мережі супермаркетів «Сільпо» за 500 г полуниці потрібно буде заплатити 199 грн (близько €4,25).
За словами Олега Михайлика, аналогічна ситуація ціноутворень спостерігається і з молочною продукцією.
Так, 250 грамів вершкового масла 80% жирності в Німеччині коштує €1,99 (близько 90 грн). Для порівняння, в українських супермаркетах, наприклад, в «Сільпо» в Одесі, пачка вершкового масла 72% жирності вагою 180 грамів за акцією коштувала 80 грн.
На фотографіях, які опублікував Олег Михайлик, також видно ціни на сметану (200 грамів) та літр молока різної жирності в німецьких магазинах, які також демонструють конкурентоспроможні ціни та європейську якість.
Завершив свій допис Олег Михайлик словами:
Щоб не було серцевого нападу від знижок, акційні цінники не показую. Але, зазвичай, це мінус 20-40 відсотків від ціни на акційні товари.
Думки українців з цього приводу розділилися:
Вибачте, але все не так однозначно. Потрібно аналізувати попит та пропозицію із урахуванням імпортної складової. Хто був в Німеччина то бачив, що навіть в промислових районах країни кругом корови пасуться. Ферми та фермери там кругом. У нас в скотарстві лише поодинокі історії успіху, люди рогату худобу вже майже не тримають. Як варіант - відкрити кордони для с/г продукції із ЄС та добити в середині країни те, що ще маємо.
Продукти дійсно зросли, але враховуй той факт що євро вже 48 а не 45, тобто 2 євро - це 96. В нас теж є масло на базарі за такі гроші, можна купити навіть більше, ніж в стоковому супермаркеті в Німеччині
Все так.
Навіть дитяче харчування, суміші, каши, соки, в Німеччині дешевші.
В ЄС величезні дотацію для с/госп виробників, без цього ніяке виробництво просто не виживе. У нас теж є якісь дотації, але видно недостатні.
Бізнес в цивілізованому світі розуміють як справа, це буквальний переклад слова business з англійської. Тобто на першому місці не гроші, як в совковому і постсовковому розумінні цього слова, а результат справи, якою займаєшся. Гроші в бізнесі розглядаються як інструмент для досягнення цілі, втілення ідеї. В розумінні багатьох «бізнесменів» в Україні мета бізнесу - гроші. Тому цільова функція в цих підходах дуже різниться. В Західній цивілізації: максимізація результату з мінімізацією витрат. В Україні і інших пострадянських країнах (за невеликим виключенням): максимізація прибутку.
Радіо Трек: НОВИНИ
