Пристрій, який є у кожного, але назву знають одиниці — що таке лютувальник?
Відомо, чому це слово майже зникло з ужитку
У багатьох чоловіків у гаражі чи майстерні можна знайти паяльник, але мало хто знає, що раніше цей пристрій мав іще одну назву — «лютувальник». Це старовинне українське слово сьогодні майже не вживається, хоча колись було цілком звичним, пише 24 Канал.
Технічна термінологія української мови часто має кілька варіантів назв — одні запозичені, інші питомі. Іноді одна форма поступово витісняє іншу, тож частина старих слів стає маловідомою.
Так, у старих словниках – зокрема в академічному словнику 1920–1930-х років Агатангела Кримського та Сергія Єфремова – паяльник мав кілька назв: «паяло», «лютувальник», «лютувало», «лютовник», а також діалектні варіанти — «нажиґальник», «жиґало» чи «опайщик».
Згідно з Вікіпедією, паяльник — це ручний інструмент для нагрівання і з’єднання деталей металу під час паяння. Раніше ж слово «лютувати» означало саме «спаювати», звідси й назва «лютувальник».
Сьогодні ці старі форми можна почути хіба що на Закарпатті або в народних говірках. У сучасних словниках залишилося лише слово «паяльник», але «лютувальник» не зник остаточно — його ще можна знайти в історичних джерелах і краєзнавчих текстах.
Тож якщо ви колись почуєте це рідкісне слово, знайте — мова йде про звичайний паяльник, просто у старому, майже забутому українському варіанті.
Радіо Трек: НОВИНИ
