Приховану математику виявили у картинах да Вінчі та Мондріана
У чому особливість картин митців
Дерева, що зображені в роботах Леонардо да Вінчі та Піта Мондріана, приховують у своїх розгалужених візерунках математичні закономірності.
Дослідники припускають, що ця прихована математика може пояснювати, чому люди здатні розпізнавати дерева навіть у найабстрактніших картинах.
У природі гілки дерев утворюють своєрідні повторювані візерунки – фрактали, де однакові структури зменшуються від стовбура до найтонших гілочок. У своїй роботі вчені математично дослідили, як змінюється товщина гілок на зображеннях дерев у живописі.
Ми розглядаємо дерева у мистецтві як самоподібні фрактальні форми та порівнюємо їх із біологічними теоріями розгалуження, – пояснили вони.
Ще Леонардо да Вінчі помітив, що гілки дерев підпорядковуються певному правилу:
їхня сумарна товщина залишається сталою при розгалуженні. Він використав параметр α для визначення співвідношень між діаметрами гілок і дійшов висновку, що якщо товщина основної гілки дорівнює сумі товщин двох менших, то α дорівнює 2.
У дослідженні вчені проаналізували дерева з різних культур і періодів – від XVI століття (мечеть Сіді Сайєд в Ахмадабаді) до японських картин епохи Едо та абстракцій XX століття. Результати показали, що значення α у цих творах варіюється від 1,5 до 2,8, що приблизно відповідає природним показникам дерев.
Хоча фрактальна структура дерев у мистецтві різниться, ми помітили, що діапазон значень α у відомих картинах різних епох і культур збігається з природними деревами, – кажуть дослідники.
Джерело: УНІАН
Радіо Трек: НОВИНИ
