Перша людина, яка з собакою пройде пішки Україною, зараз у Рівному (ФОТО)
Циган і Василь збирають допомогу для ЗСУ
Напередодні у Рівному ми зустріли величезного собаку, і одразу впізнали Цигана.
Це чорний тер’єр, 50 кілограмів щирості, доброти і щастя. Собака з власником Василем Католою мандрують пішки Україною вже 5 місяців, і збирають допомогу на ЗСУ.
Василь народився на Львівщині у Ходорові. Проте останніми роками жив у Києві, закінчив стоматологічну академію, займався туризмом. З Києва Василь та Циган рушили у Ходорів, до батьків Василя. Пішки йдуть тільки вдень, на ніч зупиняються на відпочинок. На сьогодні друзі здолали вже 5000 кілометрів, попереду амбітна мета 7000 км Україну і відвідати кожен обласний центр.
Ми йдемо пішки з 25 грудня 2022 року. Коли зупиняємося у маленьких містечках и селищах, де взагалі тільки один готель – власники йдуть назустріч. Дозволяють бути з собакою, а інколи й грошей не беруть, коли дізнаються про нас з Циганом, - розповів Василь.
За день долають 15-25 кілометрів. Але були у випадки, коли Циган за добу пройшов 56 кілометрів.
Василь розповів, що у Рівному зупинився у знайомих. Знайти квартиру для оренди на кілька днів – не зміг. Каже, рієлтори виявилися нехорошими людьми, і тільки обіцяли перетелефонувати, а реально шукати житло ніхто не збирався, хоча і й обдзвонив з десяток номерів.
У Рівному Цигану та Василю сподобалося.
Класне місто, багато парків. Але реально, якби трохи вкластися у розвиток цих паркових зон – було в взагалі дуже круто. Бо зараз трохи занедбаний вигляд то все має… Набережна (район гідропарку, - ред).
Ми в районі парку «Хімік» зараз проживаємо, дуже класний парк, але привести до порядку і буде взагалі класно. Водойм у вас багато, класні озерця, - розповів Василь, якого ми зустріли на Лебединці.
Василь хоче закінчити свою подорож на Луганщині, пройти всі деокуповані регіони. Зараз живуть фактично на донати, на один рахунок збирають допомогу ЗСУ, на інші донати - на їжу та житло. В день витрачають близько 1000 гривень, якщо треба платити за ночівлю. Циган харчується сухим кормом, на день близько 600 грамів корму.
Ім’я Цигану придумав не я, а моя сестра. З самого початку Циган повинен був їхати до США. Але тоді стався спалах сказу, і навіть попри те, що всі документи ми зібрали, все одно його не пустили на літак. Тоді він пожив у мене чотири місяці, і я кажу «Вже не віддам його», - розповів Василь.
Підтримати мандрівників можна за посиланнями у дописі. Успіхів мандрівникам, і будемо вболівати, аби їхнє бажання – здійснилося.
Радіо Трек: НОВИНИ
