«Отримаємо те, що мають поляки з молоддю – тупих невігласів», - українці про досвід навчання у Польщі
Комусь система освіти за кордоном подобається, а хтось – за те, щоб Україна йшла своїм шляхом
Українка Олена Коченко поділилася досвідом навчання своїх дітей у школах Польщі.
Пані Олена на початку повномасштабної війни виїхала з трьома дітьми до Польщі. Там вони майже чотири місяці ходили до школи – у другий, шостий та восьмий класи. Причому у дві різні школи, - про це жінка розповіла у коментарі до допису міністра освіти науки Оксена Лісового.
Українка назвала переваги навчання у польській школі
Влітку жінка з дітьми повернулася на Батьківщину. Весь цей навчальний рік в Україні її діти дуже сумували за польською школою і страждали в українській.
Олена Коченко розповіла, що ж найбільше сподобалося в польській школі:
- помірне навчальне навантаження, набагато легша програма, ніж в українській школі;
- майже повна відсутність домашніх завдань, лише інколи задавали додому якісь цікаві проєкти або невеличкі вправи;
- кількість контрольних та тестів на тиждень обмежена, у вчителів є спеціальний календар, де вони записуються на проведення тестів. Понад 3 тести на тиждень в одному класі проводити не можна. Для порівняння – в Україні у дітей часто буває 4 – 5 тестів і контрольних на день;
- вчителі дітей поважають, атмосфера на уроках доброзичлива, не було постійного тиску та залякування оцінками;
- проводили багато екскурсій та подорожей;
- смачна їжа в їдальнях;
- на більшості перерв діти гуляли надворі;
- в класах до 20 учнів, немає другої зміни – і це були звичайні державні школи.
Враження Олени підтвердили і деякі інші батьки:
Повністю згідна! А ще в польській школі можна переписати тестування або контрольну роботу. Це теж дуже добре, бо в дитини нема такої боязні перед контрольною. А ще - це додатковий стимул краще засвоїти матеріал. Багато творчих завдань, проектів, роботи в групах, парах, багато ігор та прогулянок.
Ми теж зараз в Польщі і перший плюс через який я хотіла б залишитися тут назавжди це освіта!..
Дуже толерантне ставлення до дітей.
Система консультацій і перескладань оцінок, що саме більше мені подобається.
Постійно в школі проводяться якісь розважальні заходи, екскурсії, уроки на свіжому повітрі.
Немає алгебри і геометрії, є просто математика. А якщо ти хочеш вчити алгоритми, то будь ласка ти їх можеш вивчити в університеті.
Патріотизм - він всюди в освіті, починаючи з дитячого садочка. (Вчителі не розмовляють на російській мові))
Проте висловлювалися і інші думки:
Олена Коченко ага і отримаємо те, що зараз мають поляки з молоддю - тупих невігласів, які не знають елементарних речей. Звичайно окремі діти знають, бо ходять до платних ліцеїв і мають домашки стільки само, скільки зараз в Україні. Але ж то платний ліцей для еліти. А інші - тупе бидло для якого вистачить вміти порахувати на калькуляторі і поставити підпис.
Олена Коченко потім наші приїжджають у Польщу, і вибивають собі місця у магістратурі, бо набагато краще підготовлені. Звісно, можна менше навчати дітей, але тоді і будуть масово в бурсу йти як поляки і австрійці. Система освіти в Україні - наша сильна сторона. Освічене населення. Треба це використовувати, а не нищити.
До слова, свій допис Олена Коченко завершила словами про те, як її діти йшли в школу у Польщі та приходили з неї з гарним настроєм, у них була купа вільного часу для прогулянок та спілкування з друзями, не було страху та постійного стресу.
Щодо знань - я впевнена, що вони за таких умов здобуваються легко і невимушено, оскільки у дітей є вільний простір для думки і творчості.
А вужчу спеціалізацію вони отримають згодом у профільних навчальних закладах.
Раніше про враження українців від навчання у Польщі ми писали у матеріалі
«Рівень освіти нижче плінтуса», - враження українців про польську освіту
Радіо Трек: НОВИНИ
