Ніколи не кажіть «доброго дня»: як правильно вітатися – пояснення філологині
Деякі люди роблять помилку
Вітання є першим, з чого починається наш день. Це ознака ввічливості й мовного етикету. В українській традиції існують різні форми привітання, залежно від часу доби, ситуації чи кола спілкування.
Але чи правильно казати «доброго дня» пояснили в матеріалі 24 Каналу.
Філологиня, викладачка та популяризаторка української мови Марія Словолюб пояснила, що навколо цього вітання точиться чимало суперечок.
Частина мовознавців наполягає на єдиному варіанті — «Добрий день!», адже йдеться про ствердження: день уже настав і він добрий.
Водночас сучасні лінгвісти все частіше визнають, що «Доброго дня!» теж має право на існування. Ця форма активізувалася у ХХ столітті, а її логіка проста: ми бажаємо, аби день був добрим. Подібно до того, як кажемо «доброго ранку!», адже ранок тільки починається і його ще можна побажати добрим.
— Тож не варто дорікати собі чи іншим за таку форму. Важливіше, що в самому вітанні є доброзичливий намір, — наголошує Марія Словолюб.
Які привітання вважаються нормативними
В українській мові сьогодні вживають такі етикетні формули:
- Доброго ранку!
- Добрий день! / Добридень!
- Добрий вечір! / Добривечір!
- Доброї ночі!
- Вітаю!
- Доброго здоров’я!
- Моє шанування!
Поширені й релігійні вітання: «Слава Богу!», «Слава Ісусу Христу!» тощо.
Допустимою залишається й форма «здрастуйте». Хоч у словниках вона подається як застаріла, проте має питомо українське значення — «будьмо здорові». Важливо лише правильно вимовляти: не «здравствуйте» чи «здрастє», а саме «Здрастуйте!».
Такі вітання живуть і в народній традиції. У селах досі можна почути «Бувайте здорові!» чи «Лишайтеся здоровенькими!». А у відомій колядці «Добрий вечір тобі» звучить: «А на цьому слові, бувайте здорові! Радуйся!»
Радіо Трек: НОВИНИ
