На Рівненщині похована кохана російського поета Олександра Пушкіна
Саме Ганні Андро (дівоче прізвище - Оленіна) відомий поет присвятив чимало своїх віршів
Ганна Оленіна
Ганна Оленіна народилася 11 серпня 1808 року у Санкт-Петербурзі. Вона була донькою президента Петербурзької академії мистецтв Олексія Оленіна.
Пушкін не раз бував у домі Оленіних у Петербурзі, який на той момент був осередком літературного та художнього життя міста. Втім, звернув увагу на Ганну, коли тій було 19 років і вона вже була фрейліною імператорського двору.
Саме Ганні поет писвятив свої твори «Я вас любил…», «Что в имени тебе моем», «Не пой красавица при мне», «Ее глаза».
Поет на Ганну враження не справив. Вона про першу зустріч з ним у дорослому віці відгукувалася так:
Бог, подарувавши йому геній єдиний, не нагородив його привабливою зовнішністю.
Обличчя його було виразним, звичайно, але деяка злість і насмішкуватість затьмарювали той розум, який видно було в блакитних, або, краще сказати, скляних, очах його.
Та й додайте до того жахливі бакенбарди, розпатлане волосся, нігті, як кігті, маленький зріст, манірність в манерах, зухвалий погляд на жінок, яких він вирізняв своєю любов'ю, дивність вдачі, природного і вимушеного, і необмежене самолюбство - ось всі достоїнства тілесні і душевні, які надавали російському поетові XIX століття.
Незважаючи на це, кажуть, що Ганна Оленіна кохала Пушкіна, про це згадували пізніше її діти і внуки.
Олександр Пушкін просив руки Ганни Оленіної, але отримав категоричну відмову її матері.
На той момент він уже побував у засланні через свої твори з критикою царя та захопення атеїзмом і за ним було встановлене таємне стеження поліції.
Начебто це було однією з причин відмови у заміжжі. Втім, подейкували, що також свою роль зіграли плітки, які ширилися Петербургом, про те, що буцімто Пушкін висловився про Оленіних та Ганну так: «Мне бы только с родными сладить, а с девчонкой я уж слажу сам».
Окрім цього, можливо вплинули й стосунки Пушкіна з племінницею матері Ганни Оленіної - Анною Керн (Керн була красунею-дружиною старого генерала і саме її були присвячені рядки Пушкіна "Я помню чудное мгновенье..").
Лише після смерті Олександра Пушкіна Ганна Оленіна у 31 рік вийшла заміж за офіцера лейб-гвардії гусарського полку Федора Андро. 14 років прожила з ним у Варшаві, де він був Президентом.
Коли її чоловік помер, у 77-річному віці Ганна Андро переїхала в маєток своєї молодшої доньки до села Среденя Деражня Новоград-Волинського повіту Волинської губернії (нині Житомирська область).
Згодом вона
постриглася у монашки Корецького Свято-Троїцького жіночого монастиря.
Тут вона прожила до кінця життя і тут похована.
Радіо Трек: НОВИНИ
