Марево розвіюється: скоро в Україні не вистачить ліцеїв на всіх охочих школярів
Таке побоювання висловив відомий освітянин Ігор Лікарчук
У парламенті зареєстровано законопроєкт, яким пропонується змінити модель державного фінансування академічних ліцеїв, які розпочнуть роботу після впровадження реформи старшої профільної школи у вересні 2027 року.
Законопроєкт внесений групою народних депутатів, частина з яких є представниками парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій, - повідомляє Osvita.ua.
Автори законопроєкту пропонують встановити вимогу до мінімальної кількості учнів у ліцеї – мінімум 96 учнів на паралелі (4 класи учнів одного року навчання).
За умови виконання цієї вимоги заклад освіти буде забезпечений державним фінансуванням.
Окрім того, автори законопроєкту пропонують встановити вимогу про те, що освітній заклад має забезпечити функціонування не менше дванадцяти груп учнів під час вивчення ними окремих навчальних предметів.
Також законопроєкт містить норму про можливість наявності в академічному ліцеї базової ланки середньої освіти – 5–9 класи.
Збереження початкової ланки середньої освіти у ліцеї означатиме припинення фінансування закладу з державного бюджету.
Професор, доктор педагогічних наук, ексочільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук у одній із груп у Facebook відреагував на таку ініціативу.
Якщо мережа ліцеїв на таких засадах буде сформована, то у кожній області (без урахування обласних центрів) кількість академічних ліцеї буде мінімальна.
Їх не зможе мати не те, що кожна громада, а навіть 5-6 громад укупі будуть позбавлені можливості сформувати подібний заклад освіти.
На практиці це означитиме, що величезна кількість старшокласників будуть позбавлені можливості навчатися в академічному ліцеї, а будуть вимушені йти здобувати професійну освіту.
Нічого поганого у такому виборі Лікарчук не бачить, але підкреслює:
Свідомий вибір навчання у професійному ліцеї чи іншому закладі системи професійної освіти – це одне, а вибір закладу через те, що не створені можливості для навчання в академічному ліцеї – зовсім інше.
Тож у своєму дописі лікарчук ставить логічні запитання:
- Чому кожна громада не може мати на своїй території академічний ліцей?
- Чому формування академічного ліцею обмежене кількісними показниками, які, відверто кажучи, взяті «зі стелі», а не запитами і потребами споживачів освітніх послу?
- Чому прямо обмежується право на здобуття якісної загальної середньої освіти для багатьох учнів?
- Чи не тому, як зазначено в обгрунтуванні доцільності прийняття цього законопроекту, його реалізація додаткових бюджетних витрат не потребує?
Завершує свій допис Лікарчук словами:
Сподівання на те, що справжня профільна освіта буде порятунком для української загальної середньої освіти стають маревом дедалі більше. Але дивуватися нічому: тяглість в дії. 7 років тому порятунком української освіти вважали НУШ.
Марево розвіюється…
Українці коментують прочитане:
У нас на Чернігівщині, з огляду на демографічну ситуацію треба звозити дітей з 3 -5 громад одночасно до одного навчального закладу. І то чи набереться, бо ще ж відсіються діти, що після 9 класу підуть здобувати робітничі спеціальності (а таких немало)
Мирослав
А які перспективи в учнів, що навчаються в малокомплектних школах? Теж до великих міст чи за кордон, але на низькооплачувану роботу. Тільки не кажіть, що вони залишаться вдома і підніматимуть економіку своїх сіл/містечок. Не потребують села/містечка стільки робочих рук.
Іван
У більшості громад Чернігівської області зараз у сьомих класах навчається 50-70 учні. Де вони візьмуть 96 учнів на паралель. Результат буде один це виїзд молоді для отримання середньої освіти до великих міст у кращому разі, а у гіршому за кордон.
Радіо Трек: НОВИНИ
