Інколи краще не думати: вчені знайшли спосіб постійно вигравати у «камінь, ножиці, папір»
І це не про удачу
Гра “камінь, ножиці, папір” здається бездумною забавою — натиснув, показав жест, виграв або програв. Але когнітивні науковці довели: перемога залежить не від удачі, а від того, чи можете ви бути справді непередбачуваними, пише Daily mail.
Нижче — просте пояснення, як вигравати частіше, та трохи історії про походження гри.
Головний секрет перемоги: не думайте про попередній раунд
Австралійська когнітивна науковиця Деніз Морел (Університет Західного Сіднея) провела велике дослідження і зробила чіткий висновок:
Щоб виграти, потрібно не звертати уваги на попередній хід — свій чи суперника.
Спроби аналізувати:
«Він показав камінь двічі, значить зараз вибере папір…» — роблять вас передбачуваними.
У дослідженні простежили:
-
гравці, які думали про попередні ходи, програвали частіше;
-
гравці, що діяли максимально “рандомно”, вигравали.
Мозок автоматично шукає закономірність, але це лише шкодить.
Як це довели?
У дослідженні 62 учасники зіграли 15 000 раундів на комп'ютері. Їм одночасно вимірювали активність мозку методом ЕЕГ.
Виявилося:
-
за мозковою активністю можна було прогнозувати, що гравець збирається показати — ще до руху руки;
-
програючи гравці думали про попередню партію, що робило їх вибір передбачуваним;
-
переможці — діяли інтуїтивно, без аналізу минулого раунду.
Більшість людей також мають упередження:
-
переважає “камінь”,
-
найменше вибирають “ножиці”,
-
люди рідко повторюють один і той самий варіант двічі.
Це робить людську поведінку не випадковою, а прогнозованою.
Отже, як виграти на практиці?
-
Повністю відключайте аналіз минулого раунду.
Ви не повинні думати ні про свої попередні ходи, ні про ходи опонента. -
Дійте інтуїтивно і навіть трохи “хаотично”.
Не повторюйте стратегії “камінь-ножиці-папір по колу”. -
Не обирайте “камінь” тільки тому, що він здається сильним.
Більшість так робить — отже, ви стаєте передбачувані. -
Намагайтесь не створювати патернів.
Ніяких послідовностей і логіки — суцільна непередбачуваність.
Чому ми програємо?
Людський мозок не вміє бути “справді випадковим”:
-
ми шукаємо закономірності;
-
уникаємо повторень;
-
думаємо про попередній результат;
-
намагаємось “переграти” суперника — і програємо.
Висновок вчених:
Той, хто перестає аналізувати минуле, має більше шансів на перемогу.
Як зявилася ця гра
Гра має китайські корені й існує вже близько 2000 років.
-
Уперше згадана в книзі Wuzazu (близько 1600 р.).
-
Первісний варіант називався shoushilling і використовував символи тварин — жаби, слимака та змії.
-
У Європу гра потрапила на початку ХХ століття, стала популярною у Британії у 1920-х, у США — у 1930-х.
-
Сьогодні використовуються “камінь, ножиці, папір”, але в деяких країнах Азії папір замінюють на тканину.
Хто менше думає — той частіше виграє.
Радіо Трек: НОВИНИ
