Ходять до школи, як сонні мухи, - навіть французькі вчителі вважають, що це занадто
Українці розповіли про досвід та тривалість навчання їхніх дітей у Франції
2022 року до французьких шкіл пішли 18 000 українських дітей. Усі вони - вимушені переселенці, які разом із рідними рятувалися від російської агресії. Шкільна освіта у Франції є обов'язковою, і українські діти - не виняток.
KP.UA зібрала думки українських батьків щодо особливостей навчання у цій країні.
Вчитися починаємо в 3 роки, а перший клас - випускний
Освіта у Франції є обов'язковою для дітей від 3 до 16 років.
Починається все з Ecole maternelle (Материнська школа) – це аналог дитячого садка. Малюкам від 3 до 6-7 років допомагають пізнавати світ, вивчати букви, говорити. Діти отримують ази знань та допомогу психологів, які допомагають їм адаптуватися до нового середовища. Діти-іноземці мають додаткові мовні заняття.
Потім з шести років – Ecole élémentaire – підготовчий курс початкової школи. Щоб бути зарахованим до школи, потрібно пройти співбесіду та тестування.
У початковій школі діти навчаються чотири дні на тиждень. У середу - додатковий вихідний або скорочений робочий день.
З 11 років діти вже готові до серйознішої програми – коледжу (collège). Навчання у коледжі триває 4 роки. Нумерація класів у коледжі починається з шостого класу і ведеться у зворотному порядку - до першого класу, який випускний.
З 15 років продовжують навчання в ліцеї. Ліцеї у Франції можуть бути загальними (академічне навчання), технічними (мистецтво, прикладні науки, технічне навчання) та професійними.
Шкільної форми немає, вчителі не сварять
Вчитель у місцевій школі не сваритиме дитину за погану оцінку або неналежну форму одягу. Та й шкільної форми у Франції немає.
Вчитель у французькій школі вибудовує із класом дружні стосунки. Тут на дітей не кричать. У нашій французькій школі вчитель змінюється щороку. Нема такого, як в Україні: один учитель веде клас 4 роки. У кожного педагога - свій підхід до навчання, - розповіла харків’янка Людмила, яка нині мешкає у Бордо.
Французька система мене вражає своїм людинолюбством. Нема пресингу. Ніхто не лякає дітей непрестижними професіями. У школі не тиснуть. І це гігантський плюс для дітей, які навчаються і хочуть знайти своє покликання, - пише у своєму блозі про Францію Лариса Міщанчук, що у Франції мешкає вже понад 2 роки.
Спілкування вчителів, батьків та учнів можливе виключно у робочий час. Чатів та батьківських комітетів у Франції немає. Як і остогидлих українським батькам постійних зборів грошей.
Також у Франції добре розвинена система обміну школярів.
Діти виїжджають на 2-3 місяці до Швейцарії, Німеччини та інших країн. Дитина тієї країни приїжджає сюди та навчається у місцевому ліцеї. Це дуже поширена практика.
Це занадто навіть для французьких вчителів
Навчальний рік у Франції триває до кінця червня, і навіть деякі учителі вважають, що це занадто.
До 27 червня всі ходять до школи, як сонні мухи. Останні кілька тижнів вчителі вже не знають, чим зайняти дітей. Вони починають часто дивитися кіно, ходити до музеїв та парків. Частина уроків замінюються, частина скасовуються, частина переносяться, - пише Лариса про навчання у школах Франції в червні.
Математику розжовують, фізкультура обов'язкова
В українській школі рівень математики набагато вищий. Тут інший підхід. У Франції повільно вивчають теми, кілька разів повертаються до пройденої теми та проходять різні способи вирішення однієї задачі, що також цікаво, - розповідає Людмила.
Андрій з Києва каже, що вчитель математики дивується, коли дочка вирішує завдання не так, як це заведено у Франції.
Фізкультура – серйозний предмет
Досить серйозно у Франції ставляться до уроків фізкультури. У дочки Андрія – відмінниці з більшості предметів – із фізкультурою спершу не задалось.
Оцінка з фізкультури була не дуже, вчителі робили зауваження: «Із загальними предметами все добре, а ось з фізкультури треба підтягнутися». У Франції обирають спеціалізацію з фізкультури. Дочка обрала біг, але в неї не дуже виходило. Потім донька перейшла на волейбол - і там уже все налагодилося.
До дитячого спорту ставляться дуже серйозно. Але при цьому ніхто не вимагає високих спортивних результатів, головне - підтримувати себе у формі. Тут не наголошують на лідерстві у спорті, важлива сама участь, - зазначає Андрій.
Домашнє завдання по мінімуму
Домашку нам задають, але у французькій школі вона нескладна. На її виконання зазвичай потрібно до 30 хвилин на день. Наприклад, якщо потрібно вивчити вірш, на це дається близько місяця. Спочатку вірш треба переписати у зошит, потім намалювати ілюстрацію до нього і лише потім вивчити та розповісти.
Про оцінки батьки дізнаються двічі на рік
Окрім оцінок (які теж виставляють не у звичайному для нас форматі), французькі школярі можуть отримати бонуси. Наприклад, їх дають за хорошу поведінку та активну роботу на уроці.
Є оцінка за знання, а є додаткові бонуси. Їх одержують протягом року. Витратити зароблені бонуси можна на привілеї для себе чи класу.
Так, за бонуси можна отримати додаткову перерву, пропустити чергування з класом, поміняти своє місце в класі, принести в школу гру (зазвичай не можна), залишитися на перерві у класі (на перерві всі виходять на вулицю). Якщо весь клас добре попрацював, замість одного уроку діти можуть дивитися мультики чи грати у гру, – дивується Людмила.
Щодо оцінювання, наприкінці семестру батькам віддають папку з роботами - так вони можуть ознайомитися з успіхами дитини.
За усні відповіді на уроках оцінок не ставлять - на уроці можна і потрібно розбиратися, помилятися, перепитувати чи перездавати. Оцінюють вже письмові тести.
Радіо Трек: НОВИНИ
