Українці руйнують стереотипи: думки іноземців про наших вимушених переселенців
Громадяни України стали першими, до кого застосували право на тимчасовий захист у країнах ЄС
Українці повністю змінили портрет біженця у світі – таку думку висловив британець на заході з нагоди Івана Купала, що організували новоприбулі українці. Про це ми писали у матеріалі:
«Українці скоро рулитимуть на Брайтоні. От побачите»: їх там зараз лише 500, але… (ФОТО)
У британському Брайтоні українці організували захід, аби познайомити тутешніх жителів з українською культурою та подякувати британцям за теплу зустріч.
Саме тут відбулася розмова однієї з організаторок заходу з відвідувачами, які відзначили:
Зазвичай ті, хто рятуються від війни та інших лих, є навантаженням на систему, їх слід годувати, одягати, вони переважно не працюють і не знають мови. А ось українці не сидять на місці, заявляють про свою громаду, вчать мову, йдуть працювати, волонтерять.
Українці руйнують стереотипи й в Італії
Про це розповіла Юлія Ведмеденко, яка з 15-річним сином та шестирічною донькою виїхала з Черкас. Жінка каже, що італійці сприймають новоприбулих українців по-іншому, аніж біженців з інших країн:
Це можна логічно пояснити. Ми теж європейці, тому ми їм ближчі. Ми схожі культурно. Я не зустрічала людей, які б негативно ставилися до нас. У перші дні бачила сльози на очах місцевих і дуже красномовні погляди. На курсах італійської у нас в групі було багато українців, які в себе вдома працювали на керівних посадах.
Юлія відзначила:
Ми освічені та не їхали б у Європу, якби не війна. Хоч до цього, на мій погляд, в італійців був образ українців, які лише працюють прибиральницями та доглядальницями, зараз їхня думка про нас змінюється.
Жінка з іншими українками організовує зустрічі для італійців, де знайомить більше з українською культурою, розповідає про війну.
Вдома вона мала компанію у сфері медичного туризму, яка допомагала іноземцям лікуватися в Україні.
Про ставлення до українців у Литві розповів евакуйований з Херсона Євген Малюк. За його словами, місцеві агресію не проявляють, однак деякі ставляться відсторонено. Таких меншість.
Більшість прихильні до українців, прагнуть дізнатися про те, що відбувається, з перших вуст, намагаються допомогти:
Ми вдячні одній литовській сім'ї, яка пішла назустріч і не вимагала, як інші, відразу депозит за два-три місяці. Ми сплатили лише за місяць оренди та заселилися. Коли отримали першу зарплату, то сплатили депозит за один місяць. Вони без нашого прохання привезли новіші меблі, аби замінити старі. Загалом були дуже привітними до нас.
У Литві Євген зареєструвався в міграційному центрі. Тимчасово зупинився в знайомих, згодом почав самостійно шукати житло. Через 5 днів після приїзду чоловікові вдалося влаштуватися на завод пакувальником меблів.
Як українці шукають роботу та облаштовуються за кордоном
Позитивне ставлення до українців за кордоном не безпідставне. Новоприбулі намагаються адаптуватися в новій країні: вчать місцеву мову, шукають роботу та намагаються самостійно орендувати житло.
Так, у Польщі легально працюють 400 тисяч новоприбулих українців. У Великій Британії знайшли роботу 42% українців.
Викладачка англійської з Києва Анна Курбанова евакуювалася з сім’єю до Тернополя, а згодом поїхала до Відня.
Ми отримали 200 євро допомоги на людину. Жити на ці гроші було скрутно. До початку червня я залишилася у Відні. Моя онлайн-робота закінчилася у травні. В Австрії були не дуже раді українцям, які викладатимуть англійську. Вони хотіли бачити викладачів, для яких англійська є рідною мовою. Через це я почала розглядати англомовні країни. Я мусила підтримувати сім'ю.
Дівчина полетіла до Ірландії, яка на той час вже скасувала візовий режим для українців.
Мене одразу взяли на роботу. Мої сертифікати та дипломи допомогли мені швидко знайти місце праці. Тут я викладаю з 9 до 17, маю вільні вихідні – для мене це щастя, яке не мала тривалий час. Усе так добре склалося, – піднесено розповідає новоприбула українка.
Анна знайшла квартиру у Дубліні за тиждень, попри шалений попит на житло. До цього дівчина жила у хостелі.
Я приїхала у вдалий момент, коли школи набирали викладачів на літні курси. Мені дуже поталанило, я вдячна Ірландії, – підсумовує свій досвід українка.
Джерело: Евакуація.CITY
Радіо Трек: НОВИНИ
