«Хай пашуть за 2 копійки»: чому українські вчителі мають бути на зв’язку 24/7
Хто має оплачувати їхню роботу?
Класний керівник у сучасній українській школі дедалі частіше виконує функції не лише педагога, а й організатора, координатора та фактично цілодобового комунікатора між учнями, батьками й адміністрацією. Повітряні тривоги, укриття, відключення електроенергії, зміни розкладу, організація харчування — усе це додало вчителям роботи, але не принесло відповідного збільшення оплати.
Проблему порушив доктор педагогічних наук, професор Ігор Лікарчук. Його допис викликав дискусію в соцмережах.
Класний керівник — уже не просто вчитель
Ігор Лікарчук звернув увагу на те, наскільки змінився обсяг обов’язків класних керівників під час повномасштабної війни. За його словами, після спілкування з педагогами київських ліцеїв та шкіл Київщини він дійшов висновку: навантаження на цих працівників зросло в рази, тоді як доплати за класне керівництво фактично не відповідають реальному обсягу виконуваної роботи.
Йдеться не лише про традиційні виховні години, спілкування з учнями чи взаємодію з батьками. Сьогодні класний керівник змушений постійно реагувати на обставини, які виникають через воєнний стан.
Повітряна тривога — потрібно повідомити батьків, проконтролювати організацію перебування дітей в укритті.
Змінився розклад через відключення електроенергії — необхідно оперативно донести інформацію до всіх учасників освітнього процесу.
Виникли питання з харчуванням чи відвідуванням занять — знову телефонні дзвінки та повідомлення.
І все це не обмежується робочим часом у школі. Педагоги залишаються на зв’язку рано-вранці, пізно ввечері, у вихідні та навіть під час канікул.
Фактично смартфон учителя перетворився на цілодобовий робочий інструмент, а його особистий час дедалі частіше стає продовженням робочого дня.
На думку Ігоря Лікарчука, Міністерство освіти і науки мало б активніше порушувати питання збільшення доплат за класне керівництво або запровадження в школах окремих посад кураторів класів, які могли б перебрати на себе частину організаційних обов’язків.
Чому асистенти є, а кураторів класів немає?
Окрему частину свого допису професор присвятив питанню штатного забезпечення шкіл. Він порівняв навантаження класних керівників із роботою асистентів учителів, які допомагають дітям з особливими освітніми потребами.
Автор наголошує, що не ставить під сумнів необхідність таких фахівців.
Ідеться про інше: чому держава може передбачати окремі штатні посади для виконання певних функцій, але водночас не знаходить можливості належно підтримати класних керівників, на яких покладено величезний обсяг додаткової організаційної роботи?
На його переконання, школи могли б отримати окремі посади кураторів класів, які координували б комунікацію з батьками та учнями, допомагали вирішувати організаційні питання й зменшували навантаження на педагогів.
Натомість, вважає Лікарчук, освітнє відомство зосереджується на розробленні методичних рекомендацій і нових підходів до подолання освітніх втрат, залишаючи без належної уваги повсякденні проблеми вчителів.
«Я навіть рада, що більше не класний керівник»: що кажуть педагоги
Публікація викликала жваву реакцію користувачів соцмереж. У коментарях педагоги погоджуються, що робота класного керівника стала надмірно обтяжливою, хоча звертають увагу й на інші аспекти шкільного навантаження.
Зокрема, Олена зауважила, що не варто применшувати обсяг роботи асистентів учителів, адже на них також покладено чимало паперової роботи.
Водночас жінка зізналася, що вже два роки не виконує обов’язків класного керівника і навіть рада цьому.
Інший коментатор, Андрій Кравець, висловив ще категоричнішу позицію: на його думку, класний керівник має бути окремою штатною посадою, а не додатковим обов’язком учителя-предметника.
Втім, серед реакцій знайшлося місце й для сарказму. Діна написала:
Так, ніхто їм нічого не зобов’язаний, цим училкам. Вони ж вступали до педу, ну хай пашуть за 2 копійки.
Цей коментар, попри свою різкість, фактично відображає одну з проблем, на яку звертають увагу освітяни: суспільство нерідко сприймає додаткову працю вчителя як щось само собою зрозуміле, що не потребує ані належної оплати, ані чіткого визначення меж робочого часу.
Радіо Трек: НОВИНИ
