Чи можна зривати замок із храму, який замкнув священик Московського патріархату

РОЗ'ЯСНЕННЯ
Щодо права релігійної громади на майно та практичних аспектів його реалізації.

Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об’єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення). Релігійній громаді як юридичній особі належать право власності або інші права на майно. Стаття 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» також вказує, що релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами. Відповідно до норм статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом.
У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об'єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності.
Отже, будівля храму, інші приміщення чи будівлі, речі церковного вжитку, інше майно - майном яке належить релігійній громаді як окремій юридичній особі.

Стаття 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Процедура зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади завершується шляхом реєстрації статуту релігійної громади.
Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади. Майно як належало так і належить релігійній громаді як такій.

Однак, з моменту прийняття рішення загальними зборами релігійної громади рішення про зміну підлеглості і до завершення процедури зміни підлеглості, тобто до реєстрації нової редакції статуту (положення), ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ будь-кому вчиняти будь-які дії, наслідком яких може стати відчуження майна релігійної організації, зокрема його продаж, обмін, передача у заставу, встановлення іпотеки, безоплатна передача у власність та управління інших осіб.

Вказана заборона прямо зафіксована в законі і спрямована на забезпечення збереження майна релігійної громади якраз на період переходу.
 

Саме тому, одразу після прийняття рішення щодо зміни своєї підлеглості релігійна громада має повідомити про таке рішення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, а в Автономній Республіці Крим - Раду міністрів Автономної Республіки Крим, які забезпечують оприлюднення цього рішення на своєму офіційному веб-сайті.

Отже, прийняття рішення загальними зборами релігійної громади рішення про зміну підлеглості і до завершення процедури зміни підлеглості діє мораторій на відчуження майна релігійної громади і він не може бути порушений і ніхто не має права протиправно заволодіти майном релігійної громади, оскільки громада вже заявила про прийняте рішення про зміну підлеглості і все майно зберігається за цією громадою.

• Після того, як статут релігійної громади зареєстровано, вважається, що процедура зміни підлеглості релігійної громади завершена.
Проте, оскільки, зміна підлеглості громади пов’язана із зміною найменування такої релігійної громади як юридичної особи і часто також із зміною керівника громади, існує потреба внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і отримати виписку. Наразі реєстраційна процедура провадиться за принципом «єдиного вікна»: у обласних державних адміністраціях реєструються одночасно і статути громад, і вносяться необхідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

•
Коли процедура зміни підлеглості завершена, у тих релігійних громадах, де змінився керівник, попередній керівник як особа, яка відповідальна за збереження майна громади, зобов’язаний передати новому керівнику усі документи, ключі, печатку та інші товарно-матеріальні цінності шляхом складання акту приймання передачі у двох примірниках для кожної із сторін. Така передача фіксується письмово і засвідчується підписами сторін з метою уникнення у подальшому будь-яких майнових претензій сторін одна до другої.
.....................................................................................................................

• Проте, часто бувають випадки, коли попередній керівник громади з різних мотивів відмовляється передати громаді ключі та інші товарно-матеріальні цінності, перешкоджаючи тим самим громаді здійснювати богослужіння, релігійні обряди та церемонії.

У такому разі існує потреба у самостійному відкритті приміщення культової споруди у власності/користуванні якої вона перебуває і доступ до якої обмежено безпідставно та проведенні інвентаризації, тобто перевірки і опису всього майна релігійної громади.
Право на відкриття приміщення від релігійної громади має особа, яка діє на відповідних правових підставах від релігійної громади без довіреності – тобто новий керівник громади, якого було обрано на зборах. Для забезпечення безпеки та правопорядку під час отримання доступу релігійної громади до приміщення споруди та проведення інвентаризації бажаним є запросити працівників поліції, поінформувавши їх попередньо про це. Інвентаризацію (тобто, опис майна та його кількісних і якісних характеристик) необхідно проводити комісією, як мінімум у складі 3 осіб. Для участі у діяльності інвентаризаційної комісії необхідно залучити представників релігійної громади, а також рекомендується залучити представників місцевого самоврядування, а якщо культова споруда є пам’яткою архітектури – то і відповідного представника управління культури і туризму обласної державної адміністрації. Інвентаризація завершується після підписання членами комісії відповідного акту.
Таким чином, особа яка обрана громадою має право представляти громаду у відносинах щодо користуванням майном громади, має право входити до приміщень релігійної громади, і має право та зобов'язана вжити заходів щодо збереження майна громади і в тому числі шляхом проведення інвентаризації всього майна релігійної громади.

• У разі виявлення у результаті інвентаризації невідповідність між наявним майном і тим, яке повинне було бути у власності релігійної громади, що підтверджується або існуючими ревізійними книгами або в певних випадках свідченнями очевидців, новий керівник релігійної громади від її імені може подати до відділу поліції повідомлення про злочин, відповідальність за який передбачена ст. 185 Кримінального кодексу України («Крадіжка») чи ст. 191 Кримінального кодексу України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») залежно від конкретних обставин справи. У повідомленні про злочин необхідно чітко описати у чому він полягає: тобто ким ймовірно (якщо існують підозри) таке майно було вкрадено/привласнено, коли і за яких умов зникло церковне майно чи було виявлено його зникнення. До повідомлення про злочин необхідно додати докази, на підтвердження цього факту, і вказати осіб, які готові надати показання щодо відомих їм обставин справи.
Орган досудового розслідування протягом 24 годин після отримання такого повідомлення про злочин повинен внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і надати заявнику витяг про це та розпочати розслідування злочину.

• Перешкоджання законному представнику релігійної громади в реалізації прав на володіння і користування майном релігійної громади, в тому числі шляхом відмови передати ключі від приміщень, печатки, документи, фізичному блокуванню доступу до приміщень без передбачених законом підстав є протиправним і карається законом.

Звертаємо увагу, що оскарження окремими особами, наприклад, попереднім керівником громади чи окремими членами, дій новообраного керівника чи рішень релігійної громади до суду не є перешкодою для володіння чи користування майном релігійної громади чи проведення інвентаризації і без окремої спеціальної заборони окремим рішенням суду є неправомірними та такими, що тягнуть відповідальність встановлену законом.

Отримати роз’яснення щодо процедури зміни підлеглості релігійної організації, проведення інвентаризації майна та щодо інших питань можна у консультаційному центрі проекту #ЗАХИСНИК_ВІРИ за адресою м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, 4а/6а (бізнес-центр «РАНГ»), офіс. 201
за попереднім записом за телефонами – (068) 60-50-882, (063)37-06-657