Батьківський шок у Бельгії: лише вчитель може писати повідомлення і жодних телефонів у дітей
Ніякого зв’язку з батьками 24/7
Лариса Левченко, яка три роки працювала в одній із київських гімназій, однак через повномасштабну війну змушена була тимчасово переїхати до Бельгії і працює там у школі, розповіла Новій українській школі про побудову освітнього процесу у цій країні
Лариса мешкає в одній із земель Бельгії, що має назву Валлонія. Тут усі розмовляють французькою і навчання теж відбувається цією мовою. А загалом у Бельгії три офіційні мови: нідерландська, французька та німецька.
В школі, де вона працює, лише семеро українців. Тому вони ходять у звичайні класи, щоправда на рік молодші.
Загалом дошкільні класи поділені на чотири групи, їх відвідують діти з двох до шести років.
З трирічного віку дітей починають готувати до школи: діти вчать перші літери своїх імен, якусь кількість цифр тощо.
Під час таких занять їх часто ділять на маленькі групи й дають різні завдання. Я ж маю слідкувати за процесом, допомагати конкретній групі дітей, підказувати щось.
Також у дошкільних класах часто відбуваються спеціальні уроки-майстерні, де дітей вчать готувати прості страви або ж саджати щось на маленькому городі. Так у них виховують самостійність та відповідальність.
З 6 до 12 років учні відвідують початкову школу (з 1 до 6 класу). Загалом діти закінчують заклад освіти після 12 класу. У 12 років вони можуть обрати іншу школу, з професійним спрямуванням. Це щось схоже до наших закладів профтехосвіти.
Школярі навчаються з 8:30 до 15:30, стільки ж часу перебувають у садочку й дошкільнята. Уроки тут тривають як пари – приблизно по півтори години.
Середа в Бельгії – скорочений день, тож учні вчаться лише до 12:30. Таке правило встановлено на загальнодержавному рівні. Оскільки середа є серединою тижня, то тут вважають, що учням тоді потрібно трохи відпочити, щоби набратися сил на ще два дні в школі.
З моїх спостережень діти тут до кінця тижня майже не втомлюються і навчаються із задоволенням, - розповідає Лариса.
Домашнього завдання та оцінок у школі немає. Два рази на рік вчителі віддають учням табелі, де зазначений рівень успішності (достатній, середній та високий).
Тут досить суворо ставлять до пропусків без поважних причин. Навіть якщо дитина пропустила один день, то обов’язково має принести записку з поясненням батьків. Якщо ж безповажних пропусків назбирається багато, то дитину навіть можуть не перевести до наступного класу.
У школі немає друкованих підручників
Натомість вчителі до кожного уроку роблять окремі роздруківки із вправами, розмальовками, тестами, схемами тощо. Також у кожному класі є багато роздаткових матеріалів на різні теми.
Деякі вправи діти виконують на планшетах, які надає школа (по 3–4 планшети на клас).
Це звучить трохи парадоксально, адже, з одного боку, дітям забороняють користуватися телефонами в школі. З іншого – багато вправ під час навчання вони виконують на планшетах, а також використовують інтерактивні дошки та навушники.
Під час перерв учням заборонено залишатися в приміщенні школи.
Усі мають виходити на прогулянку. Байдуже, яка погода на вулиці, діти мають проводити час на свіжому повітрі. Для цього на шкільному подвір’ї обладнано багато місць для активностей: тенісні корти, футбольне поле, боксерська груша, тренажери та велосипеди (майже кожен учень має свій велосипед). Коли ж погода погана, то на вулиці є спеціальне накриття, яке захищає від дощу.
Цікаво, що під час таких перерв вчителі не стежать за учнями, адже це час і для відпочинку педагогів також. Натомість обов’язки нагляду за дітьми під час перерв, дозвілля, відвідин груп подовженого дня виконують окремі вихователі, яких скеровує до шкіл спеціальна державна служба, яка надає послуги по догляду за дітьми.
Без груп у Viber та постійної звітності вчителів: як комунікують батьки й педагоги
Великою різницею з українськими школами є те, що тут вчителі всі питання щодо дітей та навчання вирішують лише в робочий час. І це норма, адже всі з повагою ставляться до чужої праці.
Батьки не втручаються в режим та розпорядок школи й дають змогу вчителям виконувати свої обов’язки, не відволікаючись на зайві речі.
Тут немає груп у Viber, де вчителі на зв’язку 24/7. Натомість є чат, де лише вчитель може писати важливі повідомлення (екскурсії, батьківські збори) або ж надсилати фото дітей із якихось подій у школі.
Батьки ж можуть поспілкуватися з вчителями, коли ті наприкінці дня віддають їм дітей біля порогу школи, але це буває дуже рідко. Загалом усі запитання щодо школи й навчання дітей з’ясовують на батьківських зборах, які проводять перед кожними канікулами, чотири рази на рік. Тоді впродовж тижня вчитель розписує графік на кожен день і кожному з батьків призначає індивідуальну зустріч по десять хвилин.
Також Лариса розповіла, що у бельгійських школах є уроки моралі, тут дуже ретельно вивчають правила дорожнього руху, дітей вчать готувати та доглядати за рослинами, а також щомісяця змінюють учнівське меню.
Радіо Трек: НОВИНИ
