Б’є в саме серце ставлення до дітей та літніх людей, - українка про контраст, який вона побачила у Німеччині
Та порівняла з Україною
Нещодавно ми писали про те, чому насправді деякі країни прагнуть залишити у себе якнайбільше українців після війни.
Блог українки Ольги Рєзнікової з цього приводу переглянуло майже 450 тисяч глядачів, які залишили близько тисячі коментарів під її відео.
Одна з коментаторок, Юлія Бесараб, що мешкає у німецькій Саксонії, написала, що найбільше її вражає ставлення до дітей та літніх людей у Німеччині:
Те, як німці ставляться до дітей і літніх людей - це б'є в саме серце.
Все без напрягів і криків
Далі Юлія продовжила свою думку:
Дітей привчають до самостійності з малку і дають право вибору у всьому!
Садочки дуже класні, хоча в Україні приватні набагато кращі.
До дітей ставляться з повагою, не принижують, дозволяють поплакати, покричати, дітки пораються у піску, багнюці, катаються на самокатах, веліках, є майстерні дитячі, не навантажують всілякими уроками, водять на прогуянки до лісу, парку, їздять в театр, на відпочинок на озеро.
Німці зростають в таких садочках, де провітрювання, прогулянки за будь якої погоди, ніхто не бігає за дитиною, щоб вдягла шапку чи правильно штани.
Для «ЯЖеМать» ці садочки точно не підходять!
Ще Юлія розповіла про інфрачервону сауну у садку, де діти гріються після вулиці. Самі заправляють свою постіль, нікого не примушують спати або їсти.
Українка також зазначила, що дітки в садочку самі собі вмикають музику, перевдягаються у різні костюми, співають, танцюють. Коротше кажучи, свобода.
Моя дочка з задоволенням іде в садок, чого не було вдома.
Також українка охарактеризувала роботу вихователів: «вихователі на чілі, розмовлять з дітками, дозволяють дітям заплітати собі волосся, якісь прикраси. Разом їдять за маленькими столиками і можуть заспівати за столом».
Крім того, жінку вразило те, що дітки з 1,5 року вчаться їсти ножем і виделкою!
А ось щодо шкільного життя, то тут все суворо, - зазначає Юлія, - за запізнення сварять і можуть батькам виписати штраф.
Літні люди «пострижені-пофарбовані»
Щодо пенсіонерів, то Юлія також дуже позитивно відгукнулася щодо ставлення до них у німецькому суспільстві.
А літнім людям: класні будинки, незалежно, чи є діти і родичі. У кожного окрема кімната, все роблять за смаком людини.
Люди після інсультів відновляються з командою професіоналів. Всі бабусі і дідусі доглянуті, пострижені-пофарбовані, є своя галявина для барбекю.
Рідні навідують часто і без обмежень.
Окремо вона відзначила ставлення до людей з інвалідністю:
Люди з обмеженнями не сховані по хатах, а живуть життя в соціумі. У них є модернові коляски, ролатори, спец.машини, які возять їх до театру, концертів, стоматологів і т. п.
Люди живуть життя Гідно і про них дбає суспільство і влада. Я плачу від цієї, здавалось би, простої і недосяжної мрії, щоб так було в Україні.
Українка також зауважила, що в Німеччині бабуся і дідусь не забирають онуків на канікули і вихідні, бо у них своє, окреме, життя.
Враховуючи, що пенсія з 67 років. Вони водять авто, зустрічаються з друзями, подорожують, волонтерять і живуть, а не існують.
Мені боляче, що наші існують, хоча ж одне покоління. Мої власники будинку (німці) подорожують мінімум 3 рази на рік, йому - 83 роки, їй - 77років.
Ось повернулися з автобусного туру по Італії, Монако. Це бажання жити і вони не багачі, але і не бідують.
Розумію, що при пенсії 2700-4000 грн не вистачить на їжу і ліки.
Жінку підтримали інші українці:
@yulia.besarab просто теж саме зі мною відбувається в Великобританії. Я просто не можу на це дивитись: пенсіонери в Україні нікому не потрібні, пахали на державу і не мають цукерок за що купити, як же я мрію, щоб пенсіонери отримували ліки безкоштовно, дітки і інваліди.
Я дуже сподіваюсь що ми це будем мати . В нас дуже багато хороших речей в країні, таких як швидкість, мені здається українці - це як метеорити.
@lediinna25 так, життя на пенсії та людям з інвалідністю тут дуже великий контраст з Україною
Радіо Трек: НОВИНИ
