Як зробити народних депутатів від Рівненщини чесними і порядними (11 ФОТО)
Без стрільби
Існує й протилежна думка, але вона є маргінальною та неприйнятною для більшості. Переважно люди із задоволенням дивляться ось це відео від Зеленського.
Хоча дехто зауважує:
Вочевидь, найменш руйнівною для України була б низка почергових виборів до ВРУ.
Можливо, навіть, щорічних.
Iз примусовим відсіюванням партій, які набирають менше трьох відсотків...
...і їх примусовою ліквідацією.
Та оголошенням десятирічного мораторію на створення нових проектів під виглядом партій.
Однак, це не головне.
Головним має стати механізм, який з вірогідністю у 90% значно скоротить число охочих прориватися до ВРУ, щоб там бити байдики і займатися невідомо чим.
Цей механізм повинен мати кілька складових. Один – давно відомий:
Позбавлення депутатів недоторканості.
Одночасно недоторканості треба позбавити і Президента, і суддів, і всіх.
Другий елемент вам, напевно, не приходив на думку, хоча він є абсолютно у дусі новітніх тенденцій та в суті своїй – дуже Європейським.
Одразу скажемо, що більшість з вас цей ключовий принцип – чесної та якісної роботи народного депутата добре знає. Ще з радянських часів:
Це принцип роботи – без відриву від виробництва.
Скажімо, якщо Олег Осуховський за головним своїм фахом – футболіст, чи бізнес-консультант, то обравшись від Рівного, він мав би працювати тут, у Рівному, футбольним експертом чи бізнес-консультантом. Не припиняючи своєї депутатської робити.
Як таке можливо?...
Дуже просто. Якщо це могли робити в УРСР, коли не кожен депутат мав стаціонарного телефона, то які проблеми – зараз: у час інтернетів, мобільного зв’язку, принтерів, скайпу і т.п.
Тобто, ми вибираємо депутата – від території: із числа лікарів, вчителів чи підприємців (чи партфункціонерів, які працюють в своїх місцевих осередках на певних посадах) і ці люди, точніше ця людина
- Hікуди від нас не їде. Вона живе тут і працює – разом із нами.
- Працює на свої старій роботі, а також паралельно виконує свої депутатські обов’язки.
Що тоді виходить?
- Ми обираємо людину конкретно від території. Людину, яка живе проблемами свого округу – безпосередньо.
- При цьому, ми щоденно її бачимо на роботі, в громадському транспорті, у спорт-залі, чи в кафе/ресторані.
- Можемо підійти, поговорити. Розпитати про нові тенденції в світі. Розказати про наболіле. Поскаржитися на чиновника. Запропонувати… проект закону тощо
Технічно, кажучи, якщо цей депутат хоче, то він може навіть більш ніде не працювати. Тобто, обмежитися зарплатою народного обранця, яка не повинна, правда, перевищувати – середньої по Україні.
Нині це трохи більше 4000 грн.
А, якщо він паралельно ще працює лікарем чи директором підприємства?
Тоді депутат отримує і зарплату за головним місцем роботи, і ці чотири з лишком тисяч гривень. Адже ж він ще й працюватиме у ВРУ. Правильно?
Тобто ми не зовсім повторюємо принципи УРСР, де депутати не отримували, здається, нічого взагалі, крім відрядних, але… Тоді часи були інші.
Як може людина мешкати в Острозі й одночасно працювати у ВРУ, в Києві?...
Людина, яка балотується до ВРУ, має розуміти, що бере на себе додаткове навантаження і по роботі з населенням, і по роботі в пленарних засіданнях ВРУ.
Вочевидь, раз на два місяці такий депутат повинен буде виїжджати на тиждень до Києва, аби брати там участь в роботі комісій чи в голосуваннях за закони.
Де житиме такий депутат у Києві?
Вочевидь, раз наші депутати будуть обиратися від територій, то жити у Києві їм доведеться попервах у готелях та гуртожитках – за рахунок Держави.
З часом мало б смисл збудувати будинок (один для всіх) на 400 двокімнатних квартир. Квартир, які б належали – Державі, і в яких обрані нами депутати могли б собі спокійно жити під час відряджень/приїздів (із регіонів) до Києва.
Очевидно, що за періоди таких відряджень їм необхідно компенсувати втрати заробітку за основним місцем. Плюс виплачувати додатково на харчування у Києві, скажімо, 100 грн/день.
Одним словом, разом із оплатою мобільного зв’язку, переїздів та засобів комунікації, кожен депутат буде отримувати достатньо нормальний компенсаційний пакет.
Цілком достатній саме – для роботи.
Бо що сьогодні роблять депутати?...
Вони забувають про території, що їх обирають. Бувають там вряди-годи. Переважно сидять у Києві. На засідання переважно не ходять, а як приходять, то займаються ось таким.
A чи не погіршиться від таких нововведень якість Законів?
Аж ніяк. Проекти законів в основному готує Уряд. До того ж, при ВРУ є величезний апарат – штат фахівців, які й мають перевіряти формальну якість законів та їх відповідність уже чинному законодавству.
Усі необхідні проекти народний депутат, якщо він живе у Рівному чи Сарнах, Здолбунові чи Олександрії (Костопільського району), зможе легко отримувати собі на електронну пошту, роздруковувати, вивчати.
Через скайп такий народний депутат зможе радитися із колегами по фракції, чи комісії.
Одним словом, сучасні ґаджети реально дозволяють хорошому народному депутату з’являтися у Києві лише на конкретні пленарні сесії. Просто, щоб проголосувати енну кількість законів і одразу – додому. У свій улюблений округ.
Очевидно, що всіх охочих протирати штани у ВРУ запровадження подібної системи не віджене. Але разом зі зняттям недоторканості та ритмічним проведенням кількох виборів поспіль ми маємо хорошу можливість отримати більш-менш притомний парламент та добре працюючих депутатів.
Без катаклізмів.
Радіо Трек: НОВИНИ
