Пекельні декларації і Гелловин (8 ФОТО)
Дещо про нас із вами
Те, що оприлюднення результатів е-декларуваня та відьмацький празник збіглися в часі, є, безперечно, символічним. На цей збіг багато хто звертає увагу, і це правильно.
Сьогодні українські любителі Геловину (типово кажуть Хеловин) суголосно постять ось таке
У відповідь їм, безперечно, можна подати чудовий текст Блаженнійшого Любомира Гузара:
Я більше не можу цього читати. Їх декларації є колективний плювок в Україну. У людей, які віддають свої життя в АТО, які збирають гроші на фронт, працюють волонтерами, живуть в бідності. Їх декларації не викликають нічого, крім ненависті. Ні, не класової — людської. Тому що зрузомило, що вкрали — не заробили.
І ми ж також розуміємо, що задекларували по мінімуму, не все. Злодії, бариги, негідники. Джордж Вашингтон, коли за свою країну боровся, віддав все, що мав.
Купував солдатам на ці гроши їжу, одяг. А у нас жебраки жебраків годують, одягають, гинуть за свою батьківщину.
А ці… Немає слів. Всю свою розкіш ці люди повинні негайно віддати солдатам, вдовам, дітям і біженцям. І на колінах перед ними стояти.
Цей текст, безперечно, подати можна, але він… не допоможе.
Справа в тому, що люди, які святкують (вважають нормальним святкувати) Геловин є дзеркальним відображенням людей, які поназаробляли у роздертій Україні мільйонів та понакупавилися собі квартир, будинків, дач, картин і ще чогось, і ще чогось.
Це важко прийняти, але люди ліберальних поглядів, які підтримують гей паради (ґендерну рівність, ювенальну юстицію) та свідомо глузують із приписів «традиційної моралі» є невід'ємним елементом сьогоднішньої системи, яка грабує Україну і ніяк не може награбуватися.
І тут не питання в тому, щоб когось проклинати чи ненавидіти. Тут треба зрозуміти природу речей.
Просто запитайте себе:
А я б у ситуації, коли можна було б отримати мільйон доларів, відмовився б від – мільйону доларів?
Більшість з нас скаже:
Я б відмовився (чи я б – відмовилася).
Однак, це не зовсім правда. Правда ж полягає у тому, що ми – не знаємо.
Не знаємо – як саме ми поступили б у тій чи іншій ситуації.
У ситуації реальної – спокуси та чіткого усвідомлення, що покарання – не буде
Наприклад, я знаю одну дуже хорошу журналістку, активістку-майданівку, яка нещадно таврує усе довкола, але якій попередня "злочинна влада" допомогла за значно дешевше – придбати собі житло.
Або є в Рівному один герой Майдану, який крім того, що напроявляв себе у різних ситуаціях, раптом за ці пару років збудував собі величний маєток.
Це все до того, що проблема не зовсім у людях
Проблема у тому середовищі, в якому ми живемо.
А ми живемо у період – неоязичництва. Його атрибутами є
- Тотальна атака на традиційну мораль, Християнство передовсім
- Свідоме толерування та пропаганда усіляких форм розпусти
- Культ грошей як – головний пріоритет. Новітній культ «Золотого тільця», фактично.
Апологети та сповідники цього культу сьогодні правлять Україною. При цьому на 90% це ще й одночасно апологети та сповідники карго-культу США та всього західного.
Так звані «Єврооптимісти»
Тепер їх правильно називають «Квартирооптимісти»
І от, якщо Ви зачисляєте себе до Єврооптимістів, вважаєте, що Церква це щось непотрібне, а гей паради це – нормально, то з вірогідністю у 90% - у ситуації, коли можна буде взяти хабара, Ви його – візьмете.
Виникає питання: Який з цього вихід?
На жаль, ситуація патова.
Три роки тому ми запустили процес самознищення України, в результаті чого замість влади, яка хоч позірно боялася Бога, отримали владу, яка не боїться ні Бога, ні чорта, ні диявола.
Яка не боїться і людей, бо має свої напівприватні армії бойовиків та мародерів, яких називає АТО-шниками, і які тепер під крилом у неї засідають в Парламенті та створюють все нові і нові «патріотичні» партії, які робляться для одного:
Аби дурити люд Український Православний
Будь-яка спроба змістити цих людей силою призведе до жорстокого військового протистояння і, найвірогідніше, до втрати Україною державності.
Шанс на інший розвиток подій існує, але він надзвичайно малий.
Тому, якщо ви хочете, щоб ситуація в Україні змінилася, раджу вам виключно те, що раджу нині й самому собі. А точніше те, що зажди радили Святі Отці:
Почати з себе. Стати кращому самому і подолати свої власні недоліки та гріхи.
Це дуже Православний підхід. Не всім він сподобається, але читаючи дискусії останніх днів на різних форумах та платформах, не бачу, щоб хтось міг запропонувати що-небудь краще.
Насправді, ми живемо у чудовий час – для самовдосконалення.
Усе буде добре
Радіо Трек: НОВИНИ
