Куди їздять бабусі у переповнених тролейбусах Рівного (6 ФОТО)
Вас це не цікавило?
Це блог Віки Вегери-Абрамович
Подаємо без змін:
Уже набридло слухати, як у маршрутках і тролейбусах люди нарікають на те, що громадський транспорт переповнений через те, що у ньому повно пільговиків.
Особливо у тролейбусах.
Тільки чути: «понапихалося їх повно», «і куди вони їдуть?», « і чого їм удома не сидиться?».
Люди, у мене питання: а вам яке діло до того, куди вони їдуть?
Скажіть: вони у вас питають, куди їдете ви?
Ви не думали, що, можливо, їм би теж дихалося у транспорті вільніше, якби не ви (ми)?
Так от, якщо вони так думають, то вголос вони вам цього не кажуть. Думаю, їм просто не дозволяє їхнє виховання.
А нам з нашим вихованням можна усе.
Навіть вирішувати за чужих людей: їхати їм чи ні, сидіти удома чи вийти на вулицю.
Причин виїхати з дому маса навіть у пенсіонерів.
Вони також хворіють, у них також закінчуються продукти, вони їздять в гості.
Дуже мудра людина, з якою мені пощастило досить довгий час працювати, сказала колись, що пенсія – це незвичайний відрізок життя.
І людина на пенсії ніби від того життя уже відірвана.
Дідусі й бабусі – такі ж люди. Просто…дідусі й бабусі.
Їм також потрібно жити далі, рухатися. І оці прогулянки на то й же ринок за продуктами – то, можливо, єдиний вихід у так званий світ.
Чому вони часто намагаються поговорити з нами у маршрутках і тролейбусах? Тому що часто ці люди самотні.
Десь там живуть їхні діти і внуки, які раз на три місяці їх відвідують. А пенсіонерам також хочеться живого спілкування.
Зрозумійте: ми не вправі вирішувати і сердитися на те, що вони користуються громадським транспортом.
Нас не повинно дратувати, що їздять вони багато, часто, довго, бо це безкоштовно.
Це ж добре, що хоч цим може забезпечити їх держава.
Подивіться на цих самотніх людей по-іншому.
Подивіться у їхні очі із вицвілим поглядом.
Там минає життя, там часто смуток і біль, там самотність, розпач.
...Ви і досі вважаєте, що маєте моральне право засуджувати їх?
Від Редакції «Радіо Трек»:
На жаль, Автор живе не в Рівному, і цей свій блог вона написала в Луцьку саме про луцькі тролейбуси та маршрутки, і саме про луцьких бабусь.
Але...
Ми передрукували її блог, бо подібного рівня гуманізму та емпатії від журналістів Рівного дочекатися дуже важко.
Так чи інакше, свій блог Віка Вегера-Абрамович опублікувала в рубриці Сім Сорок.
Як сказано на сайті її видання КОНКУРЕНТ:
Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією
Радіо Трек: НОВИНИ
