Історія кохання фармацевта і дружини майбутнього генерала (ФОТО)

Love Story Лесі та Сергія

[media=78581] 

Все, напевно, розпочалося зі шкільних років. Коханий говорив, що я йому сподобалась ще коли була в 7 класі, а він - в 11-му.

Але як він сказав: «Ти ще була маленькою, зелененькою, та й мені ше не до дівок було. Та й на все свій час!».

Ну от... Вступив любий після школи у Київ у Національну академію внутрішніх справ. Навчатись було дуже важко, вдома бував раз на півроку.

Але мені це було невідомо, бо його майже не знала, пам`ятала лише, що ходив якийсь парубок в 11 клас тай все. Йшли роки, я вже закінчувала 9 клас. І тут - повідомлення вКонтакті: «Привіт». Так і зав`язалося якось потихеньку спілкування. 

А потім літо, всі на канікулах, дискотеки, пікніки, помалу взнавали один одного, але до "зустрічання" справа ще не йшла (вперта я була дівка, до закінчення школи мати якісь відносини з хлопаками геть не хотілось).

Але Сергій не відступав, і до закінчення 11 класу, мабуть, тричі пропунував зустрічатись. Я відмовляла, думала, що якщо моя людина - то дочекається випускного, і тоді вже можна буде щось спробувати. І дочекався! Саме на випускний, під пісню, яка мені на той час дуже подобалась, він 4-й раз запропонував мені бути його дівчиною. Я погодилась.

Потім наступив вересень, потрібно роз’їжджатись у різні міста: він у Київ, а я - у Рівне (вступила на фармацевта).

Ой, важкий був період. Адже, коли звикаєш до людини, то надзвичайно важко розлучатись на довгий час. А ми, мабуть, за півтора року побачились 3 рази (дуже важкий графік навчання у військових, та й в медичному).

Але, повірте, хто б там що не говорив, яка б там відстань не була між двома люблячими людьми - це не перешкода для кохання. На відстані ти зміцнюєш свою довіру до коханої людини, цінуєш кожну хвилинку, коли ви змогли поговорити по телефону, щоб просто почути голос, побачити усмішку на екрані комп’ютера.

І це відчуття, коли бачиш його по ту сторону екрану і не можеш пригорнутись, не можеш поцілувати і міцно обійняти, чесно - це для мене було найгіршою каторгою. Але я і досі коханого вірного чекаю з тієї академії, адже він зараз навчається на магістра:), а він чекає мене з медичного.

Але, повірте, коли ти на 100% впевнений в цій людині, на 100% взаємне кохання, вірність та велика-велика любов – очікування того варте і розумієш це з кожною  зустріччю.

Зараз я дуже щаслива та неймовірно пишаюсь тим, що я була дівчиною курсанта, чіпляла йому на плечі погони лейтинанта, а в лютому буду вже дівчиною офіцера.  А в майбутньому – ще й дружиною генерала (ну а що, мріяти можна ж).

І головне - разом, нога в ногу, крокувати до своїх мрій та цілей. Кохайте та будьте коханими, і даруйте свою любов та тепло світу❤

Нагадуємо, що усі охочі можуть взяти участь у розіграші романтичної вечері на двох від Радіо Трек у ресторані БарМаки.  

Для цього потрібно лише прислати нам на пошту love@radiotrek.rv.ua свою Love Story і, звичайно, додати кілька фото.

У вівторок, 14 лютого, ми визначимо переможця. Можливість виграти романтичну вечерю отримають дві пари: одного переможця обере редакція Радіо Трек, ще одного - за допомогою сервісу Random.

Ви можете переглянути, як це робили інші. Участь у проекті вже взяли Людмила Савонькіна, Ксенія Юрченко, Ірина Цвенюк, Яна Немчінова, Ірина Яцюк, солістка гурту «Platina» Вікторія Васалатій, Ніна Цоуфал​, голова Рівненськох обласної організації Національної спілки письменників України Ірина Баковецька, Анастасія Нищенко, багатодітна сім`я Анни та Василя Котеля, Іван та Іванка, Алевтина та Вадим.

Радіо Трек: НОВИНИ