Змінити музику Війни: три генерали, яких розглядають на місце Залужного (ФОТО)
У пошуках нового Диригента для Війська
Можна по-різному ставитися до Мар’яни Безуглої, але не можна заперечувати й того, що за непорядки в ЗСУ має відповідати, перш за все, - Валерій Залужний.
Бо хто, як не він?
Так чи інакше, але Безугла в своєму останньому повідомленні написала про «претендентів» на його місце (авторський виклад – збережено):
Зараз вже ходить багато чуток, багато питають, то ж все-таки напишу коротко щодо основних претендентів на Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine в рамках зміни стратегії 2024.
Зразу зазначу, що особисто є прихильником максимальної нелінійності і борюся за подолання очевидного: маленька пострадянська армія велику пострадянську НЕ переможе. Без шансів.
Тому навіть підхід призначення командира тактичного рівня, не генерала, вважаю цілком прийнятним варіантом, який би мав шанси зламати каркаси кастової системи.
Тим не менше будемо реалістами, вибиратимуть серед генералів.
Все ще вірю, що пройшовши транзитний період, ми перейдемо в інший вимір кадрового менеджменту.
Ідеалістка.
І звичайно, одним призначенням не обійтися, це має бути переосмислення та впорядкування усієї верхівки ЗСУ.
Отже, коли тисячі українських громадян в пастці конституційного обовʼязку, особистого натхнення і надії, що якщо ми, то НЕ наші діти, боронять і гинуть в боротьбі за великий український організм, спробуємо розібрати:
А хто би зміг стати новим диригентом українського війська?
Війська, яке зараз загрузло в інерції.
Змінити музику війни?
Тепер вже предметно. Базуватися буду на особистих враженнях та спостереженнях, адже всіх трьох знаю доволі гарно та мала досвід спільної роботи.
Кирило Буданов — 38-річний генерал нового покоління, не знав СРСР, все життя у спецслужбах. Вирощений війною з росією.
Від учасника зухвалих операцій до організатора таких. Здатен на дуже сміливі рішення. Фактично не має лімітів креативу та стоп-сигналів, тобто для нього зайти на історично українські землі, кхм, трохи східніше; переробити сухопутну бригаду в БПЛА-підрозділ чи звільнити з десяток генералів не матиме ментальних перешкод.
- Тим не менше, знання про структуру і функції збройних сил обмежені, це стосується не тільки суто української, радянської школи, а загальної світової класики, класичних знань та досвіду управління на стратегічному рівні.
- Має команду, яка з одного боку незрозуміла для класичних каст ЗСУ, але з іншого боку в абсолютній більшості теж зі знанням специфіки спецслужб, а не обізнаністю щодо збройних сил.
- Зухвала та часто за гранями стилістика буданівського ГУР МОУ з одного боку може дати неочікуваний, непередбачуваний для ворога результат асиметричної відповіді, з іншого — породити корупційні ризики, інтриги, які є необхідними для спецслужби, але можуть погіршити стан справ і розборок в ЗСУ; порушити основи управління тощо.
Позитив: Найвищий шанс асиметричних сценаріїв. «Чорні лебеді» гарантовані. Швидко вчиться та освоює нові обставини.
Ризики: Спецслужба - це не збройні сили. Інтриги.
Євген Мойсюк — 44-річний генерал-десантник. Також нове покоління, все життя в десантно-штурмових військах (ДШВ). Вирощений війною з росією. Від бойового комбата до командуючого ДШВ і далі — заступника Залужного.
Має досвід служби в Косово та Іраку. Фактично довго був «правою рукою» доктора філософії та володіє найбільшою базою знань щодо останній двох років війни. Аполітичний технократ не схильний до кулуарних розборок.
Прекрасно знає, хто є хто в ЗСУ. Його не люблять за вимогливість та бажання докопатися до суті.
За моїм спостереженням, як і всі зами, страждає від абсолютизму та поверхневості «доктора філософії».
Драма, як заступники Залужного (є ще Забродський і Балан) ці два роки добивалися певних дій — це окрема гілка моїх вражень від роботи з генералітетом.
Позитив: Обізнаний, рішучий, вольовий. Комплексний досвід ЗСУ. ДШВ! — менталітет найефективнішого виду військ. Зможе переформатувати збройні сили у відповідності до сучасних вимог. Без інтриг.
Ризики: Менший шанс асиметричних сценаріїв. ДШВ!
Олександр Сирський — 58-річний класик. «Стара школа», «зараз так не вчать», уродженець росії та випускник Московського вищого загальновійськового командного училища.
Пройшов всі можливі посади і напрямки за десятки років карʼєри до Командувача сухопутних військ ЗСУ. Досконально знає ворога, але не фанат Герасімова.
- Його знання, воля і жорсткість зіграли ключову роль в захисті Києва, а Харківський контрнаступ взагалі був авторським проєктом. Історія там дуже драматична.
- В то й час, коли ГШ ЗСУ за вказівкою Залужного розробляв Херсонську операцію, Сирський намагався довести, що потрібно використати можливість звільнення Харківської області.
- Залужний був проти, і долю вирішили на ставці, коли Президенту довелося втрутитись і дати добро на проведення операції.
- Далі вже реалізувалась «вилка», коли росіяни не знали, що і як пріоритетніше тощо.
Фактично Харківську операцію захистили як проєкт, або як, кхм, дисертацію. Я була свідком ряду пов’язаних подій, в т.ч. того, що відбувалося на Херсонщині…
Сирський «сидить» на двох стільцях командуючого сухопутними військами і командуючого східним фронтом, що постійно дає купу проблем в системі і простір для маніпуляцій та генеральських розборок.
Сирський — це структуризація класичних збройних сил, ієрархія, жорсткість і звісно, така і цінність людського життя... Він відкритий до нових технологій, але віддає перевагу силі маневру та карті.
Позитив: Весь комплекс знань про збройні сили та ворога, колосальний управлінський та бойовий досвід. Архітектор за суттю. Звільнив найбільше захоплених територій.
Ризики: Менший шанс асиметричних сценаріїв. Притаманна радянська класика. Інтриги.
Радіо Трек: НОВИНИ
