Їх варто подивитися кожному: п’ять видатних фільмів про Голокост (ВІДЕО)
Не тільки «Список Шиндлера»
У понеділок, 27 січня, в Україні та світі вшановують пам’ять жертв Голокосту. Міжнародний день памʼяті жертв Голокосту впроваджений рішенням Генеральної асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року.
Що стосується кінематографа, то існують стрічки, які відображають реальність тих років, які нагороджені «Оскарами» та фестивальними призами.
«Європа Європа»
Фільм 1990 року польської режисерки Аґнєшки Голланд заснований на реальній історії єврейського підлітка Соломона Переля. Намагаючись уникнути нацистських переслідувань, він видає себе за німця та вступає до Гітлерʼюгенду. Соломон все глибше занурюється в нацистську ідеологію, проте водночас намагається зберегти свою справжню ідентичність і уникнути того, щоб його викрили як єврея.
«Життя прекрасне»
Режисер Роберто Беніньї не лише зняв фільм 1997 року, але і зіграв головну роль.
Італійський єврей Гвідо опиняється у концтаборі разом з сином. Гвідо використовує свою уяву, щоб захистити сина від жахів їхнього становища. Він розповідає дитині, що вони грають у гру і що перший, хто набере певну кількість очок, виграє танк. Попри нестерпні обставини, любов та гумор Гвідо допомагають хлопчику вижити.
Фільм Роберто Беніньї отримав три «Оскари», Гран-прі Каннського фестивалю та безліч інших нагород.
«Хлопчик у смугастій піжамі»
Екранізація 2008 року однойменного роману Джона Бойна, що розповідає історію очима Бруно, восьмирічного сина коменданта концтабору, який заводить дружбу з єврейським хлопчиком по той бік табірної огорожі. Бруно вважає, що Шмулю дуже пощастило, бо він має дуже цікаве життя.
Коли родина Бруно знову переїжджає, він вирішує попрощатися зі Шмулем, він робить підкоп і заходить на територію табору. Шмуль дає йому смугастий одяг і вони вирушають до бараків на пошуки батька Шмуля.
Хоча назва концтабору ніколи не згадується у фільмі, Аушвіц був єдиним нацистським табором смерті з чотирма крематоріями.
«Син Саула»
Концтабір Освенцим, жовтень 1944 року. Саул працює в зондеркоманді. І, спалюючи чергову партію трупів, він знаходить тіло свого сина. Принаймні він так вважає. Тепер усе його перебування в концтаборі стає не боротьбою за виживання, а намаганням викрасти тіло та поховати як слід.
Рідкісний фільм, де тема Голокосту знаходить нові ракурси, а індивідуальна трагедія, приватне божевілля стають уособленням загальної катастрофи.
Фільм Ласло Немеша отримав «Оскар» за найкращу стрічку іноземною мовою та Гран-прі Каннського фестивалю.
«Де Анна Франк?»
Мультфільм про Голокост викликав після своєї появи чимало суперечок, чи може анімація говорити на такі трагічні теми.
Анна Франк – 13-річна єврейська дівчинка з Амстердаму, чий щоденник став одним із найвідоміших свідчень про Голокост. Зараз він зберігається в музеї. Анна присвячувала усі свої думки уявній подрузі Кітті. Несподівано Кітті сходить зі сторінок і зʼявляється у сучасному людському світі. Усвідомивши, де вона опинилася, героїня мультфільму «Де Анна Франк?» розуміє, що зовсім не володіє інформацією про ту, що довіряла їй найпотаємніше. Кітті прагне дізнатися про Анну. Прихопивши рукопис, вона вирушає на пошуки. Кітті потрапляє до Амстердама, де, як їй здається, Анна була скрізь і що кожен житель знає її біографію, але жоден з них не може знайти подругу Кітті.
Джерело: Zaxid.net
Радіо Трек: НОВИНИ
