Які прізвища в Україні давали незаконнонародженим дітям
У давнину прізвища взагалі мала тільки верхівка суспільства
Прізвища як офіційна назва з’явилися в українських документах в XIV-XV ст. Тоді першими їх отримували представники тодішньої суспільної верхівки. Купівля і продаж майна, передача її у спадок – ці та інші юридичні дії потребували точності в оформленні документів. Відповідно імені було замало. З’явилися спадкові родові прізвища. Більшість населення України здобула прізвища після того, як у 1632 році київський митрополит Петро Могила доручив парафіяльним священникам вести метрики народжених, одружених, померлих.
Походжень прізвищ дуже багато, але за особливим порядком давали прізвища незаконнонародженим дітям.
При хрещенні їм давали ім’я за святцями, по батькові — від імені хрещеного батька, і від нього ж утворювалося прізвище. Отже, і в цьому випадку за збігом по батькові та прізвища можна було припустити, що їх носій — байстрюк.
Лише у випадку, якщо батько зганьбленої дівчини погоджувався дати внуку чи внучці своє прізвище, для новонародженого робився виняток із загального правила. Дитина могла легко змінити прізвище, якщо її визнавав батько і погоджувався дати їй своє прізвище.
Часто незаконнонародженим дітям давали прізвище Покривтюк. Але до сьогодні воно практично не збереглося, адже за кілька поколінь його змінювали, часто на Кривтюк або Кривдюк.
Відомі й випадки, коли прізвище для дитини, яка росте без батька, утворювали за іменем матері: Мотренко, Настенко, Химчук, Кулинич, Олянчин, Гануляк, Катеринюк, Катеринич, Катренко, Калинюк, Калинець, Фесенко, Фещенко, Маріччак, Марусяк, Маруняк, Маріяш, Марунчак, Маланюк, Маланчук, Паращук, Фещин та інші.
Було, що незаконнонародженим дітям давали й просто скорочену версію прізвища чоловіка, якого матір вважала батьком дитини. Так Четвертинський ставав – Вертинським, Калитовський – Литовським та інші.
Джерело: КПІ; Закон і Бізнес; Вікіпедія
Радіо Трек: НОВИНИ
