«Залужний дуже скромний. І якби міг, ходив би на всі прощання з полеглими», - ексрадниця Головкома
Жінка зараз пише книгу про Головнокомандувача
Людмила Долгоновська, яка родом з Чернігівщини, стала радницею зі стратегічних комунікацій Головнокомандувача Збройних сил України за 5 днів до призначення на посаду Валерія Залужного. І пропрацювала поруч з ним на цій посаді до 1 березня 2023 року.
Нині жінка пише книгу про Валерія Залужного.
Який він, як людина?
Добрий, відкритий, приязний, з чудовим почуттям гумору. Підтримує, довіряє, дає багато можливостей для роботи, багато свободи. Але не дай Бог підвести.
Страшенно не любить спілкуватися з пресою
Робить це лише, коли йому доведуть надзвичайну важливість інтерв'ю. Вважає, що є багато інших людей, які можуть висловитися.
– Ну, будь ласка, ви – історична фігура.
– Я просто роблю свою роботу, – відповідає.
Як реагує на меми про себе?
З жартами. Через свою популярність зовсім не змінився.
Де бере час на вподобайки у соцмережах?
Десь у дорозі гортає стрічку. Багато часу в нього, звісно, немає.
Як ставиться до росіян?
Жодного разу не кепкував із росіян. Завжди каже, що не варто недооцінювати ворога. Вивчає праці начальника генштабу росії Валерія Герасимова, їхню воєнну науку.
Водночас завжди говорить, що ворога треба знищувати. Підходить до планування операцій із холодною головою, без ненависті і люті, аби прорахувати все так, щоб зберегти якомога більше життів наших військових. Він до солдатів ставиться, як до дітей. Усіх любить.
Як сприймає втрати наших військових?
Кожна втрата військового – це його біль. Коли загинув боєць 95 одшбр, журналіст Олександр Махов, Залужний гірко сказав:
Я ж тільки вчора йому написав: «Даю завдання – вижити!».
Здається, якби мав час і можливість, ходив би на всі прощання. І жив би в Михайлівському соборі. У нього є розуміння цінності людського життя. Це глибоке, ціннісне, вроджене, не набуте.
І він свою посаду та службу сприймає більше як обов’язок перед полеглими, ніж перед живими.
Не відмовляє нікому підписати прапор, книгу чи листівки для аукціону
Каже про це: «Якщо ці гроші комусь урятують життя, я готовий це робити цілодобово».
Бійці запрошують його реєструвати шлюби
На цих церемоніях завжди знаходить якісь теплі, особливі, приязні слова для наречених:
«Ви точно подумали?», «Наречений, ти готовий слухати свою дружину і тещу?».
Коли говорить, видно, що це щасливий чоловік і батько. Прямо каже молодим, що це найважливіше рішення в їхньому житті. Завжди запитує нареченого:
Ти ж розумієш, що вона буде і плакати, і сміятися? Що тобі потрібно буде задовольняти її забаганки? Ти свідомий цього?
Ти розумієш, що це – твоя найбільша цінність у житті? Ти її мусиш нести, як кришталеву вазу. І не дай Боже, щоб жодна сльозинка не впала.
Ти обіцяєш при свідках, що вона в тебе плакатиме тільки від щастя?
У нього саме такий підхід до родини. Він так ставиться до своєї сім’ї.
Багато читає
Людмила Долгоновська йому на день народження дарувала антологію сучасної української поезії. Ця книга лежала в нього на столі, він час від часу її читав. Загалом він багато читає. І дуже любить, коли дарують книжки.
Чи можна його назвати залізним генералом?
На поверхні – так. Це залізо, яке не гнеться, загартоване. Сталь. Але це залізо не холодне, а тепле. І він відбиває світло. Те світло, що до Залужного йде від хороших людей, від літератури, він може поширити, розсіяти.
Він – людина високого інтелекту. У нього з усіх питань є позиція – з питань розвитку ЗСУ, щодо безпеки України в цілому. Запити по зброї обґрунтовані з великим розумінням пріоритетності, аргументів, чому, як ми це застосуємо. Аналіз військових операцій з точки зору майбутнього військової науки.
Чи знає про майбутню книжку про себе
Знає. Спочатку сказав: “Нема тобі чим зайнятися. Краще поспи”. Але потім: “Добре, пиши”. Жодного разу не питав ані про структуру книжки, ні про що вона, не просив погодити рукопис.
Джерело: novynarnia.com
Радіо Трек: НОВИНИ
