Ви здивуєтеся: ці стереотипи про українську мову, нав'язала нам російська пропаганда
Часто саме через них деякі українці не хотіли нею спілкуватися
Про українську мову склалося чимало стереотипів, пов'язаних із виникненням та розвитком, частина з них була вигадана російською пропагандою. Деякі із них побутують у нашому суспільстві й досі. Часто саме через них деякі українці не хотіли нею спілкуватися.
Про це розповів філолог Андрій Шимановський на своїй сторінці в Instagram.
Стереотип про походження від російської
Українська мова виокремилася від східнослов'янської підгрупи балто-слов'янської гілки індоєвропейських мов. У Київській Русі простий люд розмовляв давньоукраїнською мовою, або давньоруською народно мовою. Це зовсім не російська, а наступниця праслов'янської мови, з діалектних масивів якої виникли українська, білоруська та російська.
Мова діалектів та суржику
Усі слов'янські мови мають діалекти, наприклад у білоруській є трасянка. Суржик переважно з'явився через агресивну радянську політику та внаслідок впливу російської мови шляхом розмивання нормативних норм у вимові, відмінюванні, уживанні слів та фразеологізмів.
Попри заборони і перекручування, українська мова змогла зберегти індивідуальні риси. До них належать:
- літери ї, є, ґ
- префікси якнай-, щонай-
- пестливі форми прислівників
Це є підтвердженням існування окремої української літературної мови, яка не позбавлена регіональних особливостей.
Близька спорідненість із російською
Значна частина українців є білінгвами й розуміє російську мову, бо вимушено чула її або вивчала за часів СРСР. А от росіяни, які ніколи не вивчали або не чули українську, не розуміють її, або розуміють не повністю, або розуміють неправильно.
У лексичному складі найближчою до української мови є:
- білоруська мова - 84% спільної лексики
- польська - 70% спільної лексики
- словацька - 68% спільної лексики
- російська - 62% спільної лексики
Схід України «завжди» говорив російською
Агресивна мовна політика мала вплив на частину України, яка входила до її складу. На землях України, які належали до складу Австро-Угорської імперії, було менше обмежень щодо використання української мови.
Зросійщення сходу сприяла вимушена міграція через колективізацію, розкуркулення, голодомор, індустріалізацію, репресії та Другу світову війну.
Мовна політика часів застою зменшила кількість і якість україномовних видань та витіснила українську із більшості сфер життя.
Трудові мігранти в СРСР використовували російську як основну для комунікацій. Як результат - українська поступово виходила з ужитку на побутовому рівні. Саме це й спричинило домінування російської, особливо в містах.
Там це стало наслідком мовної політики у вищій школі та «покріпачення» селян: до кінця 60-х років у селян забрали паспорти, і виїхати вони не мали права без дозволу голови колгоспу/радгоспу навіть на навчання.
Радіо Трек: НОВИНИ
