«У Житомирі вона - символ міста, у Рівному – притулок для безхатченків»
Старим водонапірним вежам Рівного хочуть надати статус пам’ятки архітектури
Рівненщина на пам’ятки архітектури небагата. Хоча насправді – це лише поширена думка. Тільки у Рівному, згідно з нещодавно розробленим історико-архітектурним планом міста, налічується понад 140 пам'яток архітектури, щоправда, вони не мають офіційного статусу. Врятувати будівлі, що занепадають, місцеві активісти намагаються вже не один рік. Проте тепер туди хочуть внести ще декілька об'єктів. Це три столітні водонапірні вежі, які нині руйнуються.
За словами завідувачки відділу виставок Рівненського краєзнавчого музею Галини Данильчук, розташовані ці вежі
перша – біля військового містечка, що на вулиці Соборній, друга - на вулиці Білій, а третя - на вулиці Ніла Хасевича.
Перша - вже понівечена, а в останній взагалі викидають сміття і поселилися безхатченки.
Найкраще ж збереглася вежа біля залізничного вокзалу поруч з гіпермаркетом «Хатка» на вулиці Білій. Щоправда, і вона потребує часткової реконструкції. Працівниця музею каже, що врятувати пам’ятки архітектури буде важко, адже вони належать не місту, а "Укрзалізниці".
Говорить Галина Данильчук:
Перше питання – це кому вони належать. Поки на них стоїть інвентарний номер належності до залізниці і власниками є "Укрзалізниця", то треба чекати, доки наші «владні мужі у верхах» знайдуть спільну мову. От тоді можна буде щось робити.
За її словами, на одній із веж навіть є табличка із написом "1923 рік".
Процес збереження «водонапірок» та інших об’єктів не такий легкий, як може видатись, і їх вилучення із власності "Укрзалізниці" - це лише перший крок. Про це нам розповів начальник міського управління культури і туризму Рівного Тарас Максименко.
Ці вежі включать до історико-архітектурного плану, але для того, щоб їм отримати статус. Бо, щоб вимагати будь-яких робіт - ремонтних, консерваційних, реставраційних чи реконструкційних - потрібен статус. Зараз вежа фактично має статус підвалу. Статус може надати обласна комісія, яка займається встановленням історико-культурних статусів та визначає, якого рівня значення пам’ятка. Тобто консультативна рада в ОДА розгляне такий запит від управління культури, а управлінню культури його має надати музей. Тоді для пам’ятки виготовляють паспорт і документацію. Врешті-решт, лише після усіх вищезгаданих етапів пам’ятка отримує статус. І тільки після цього нею можна займатись.
Крім того, Тарас Максименко зауважує, що коли ця процедура дійде до завершення – невідомо.
Варто додати, що питання із водонапірними вежами Галина Данильчук після дзвінка Радіо Трек пообіцяла зрушити з місця.
Радіо Трек: НОВИНИ
