«Тут мала б бути площа Народного Руху України, а не Європейська», - Тетяна Редюк про масове перейменування вулиць у Рівному (ВІДЕО)

середа, 22 червня 2022 19:20

Відома громадська та політична активістка відстоює назви вулиць Ушинського та Рилєєва у Рівному

Після повномасштабного вторгнення рф до України у всіх містах країни взялися за масове перейменування вулиць та міських об’єктів. Процес дерадянізації запустили й в Рівному. Спеціально створена комісія з перейменування вулиць і міських об’єктів під головуванням секретаря Рівнеради Віктора Шакирзяна уже напрацювала перелік з майже 50 об’єктів для перейменування. Ззатвердити його можуть уже найближчій сесії Рівнеради, яка запланована на 8 липня.

Втім, не всі пропозиції комісія у Рівному ухвалює одноголосно. З пропозицією перейменувати вулицю Ушинського та Рилєєва у Рівному не згодна Тетяна Редюк. Вона - відомий у Рівному педагог, депутат міської ради п’ятьох скликань, стояла біля витоків створення Народного Руху України та появи у нашому місті товариства «Просвіта».

На її переконання, у Рівному треба залишити назви вулиць тих осіб, які зробили свій внесок в розвиток української культури, та всіляко підтримували Україну. Навіть якщо це було за царських часів.

— Я пропоную комісії матеріали для до вивчення. Адже рішення щодо перейменування має бути обґрунтованим. Ми будемо виглядати невігласами в очах усього світу, коли наступного року світова педагогічна спільнота буде вшановувати 200- ту річницю від народження педагога Костянтина Ушинського, а в нас і вулиці не лишиться. Не годиться так.

Це ж його вислів: «Коли зникає народна мова, — народу немає більше!», і це він говорив в Україні, - розповіла в інтерв’ю Радіо Трек Тетяна Редюк.

Зауважимо, що Костянтин Ушинський одним із перших сформулював ідею народності в педагогіці, подав її як основну складову виховної системи. Така ідея базується на переконаності в тому, що кожен народ має право на школу рідною мовою, побудовану на народних традиціях. Відповідно до заповіту, похований Ушинський у Києві.

— Ані Верховна Рада, ані Кабмін не встановлював граничних дат щодо перейменування вулиць. Нам нікуди спішити. Я розумію, що члени комісії з перейменування можуть чогось не знати. Так я й пропоную – не поспішайте, беріть матеріали, вивчайте, цікавтеся… Не треба одним махом, щоб скоріше.

Єдині аргументи комісії – що це царський педагог. То це не аргумент. Бо тоді треба заборонити та перейменувати всіх, хто жив у царський період, і росіян, і українців. Що ж тоді, й Шевченка заборонити?, - каже Тетяна Редюк.

І хоча у комісії звучали закиди, що наразі не час фільтрувати, хто підходить, а хто ні. Тетяна Редюк все ж відстоює позицію, що комісія й працює для того, аби визначати, яку вулицю перейменовувати – а яку ні. Чиє прізвище лишити, а чиє ні.

— А Кіндрат Рилєєв багато часу проводив на Слобожанщині. Він відстоював ідею національного визволення України. Це декабрист, якого переслідували у росії. Це один з п'яти страчених керівників грудневого повстання 1825 року. Він писав яскраві поетичні твори про українську історію.

Ті люди, які послужилися долі України, прославляли Україну, вкладали в її культурний розвиток і потерпіли за це, мають бути вшановані тут, - запевняє Тетяна Редюк.

З цього приводу вона зверталася до Інституту національної пам’яті і вже отримала відповідь. У листі йдеться, що й К. Ушинський та К. Рилєєв мали великий вплив на розвиток та підтримку української науки та культури, зробили свій внесок у формування української національної ідеї. Листи отримані з інституцій столиці передадуть на опрацювання комісії з перейменування у Рівному.

Тетяна Редюк також впевнена, що площу Короленка у Рівному треба було перейменувати не у Європейську, як вирішила комісія, а у площу Народного Руху України. Адже усі важливі для міста події, зокрема й щодо відкриття у 80-х Свято-Воскресенського собору, відбулися саме на площі Короленка. Про аргументи пані Редюк дізнавайтеся з нашого інтерв’ю.