Тотальний ігнор: чому до українських дітей ми ставимося інакше?
Такі питання почали ставити у Латвії
Йдеться про навчання українських школярів у латвійських школа, вивчення латиської мови і як наслідок – соціалізації та інтеграції
Інтеграція та освіта дітей українських біженців у Латвії стоїть дуже гостро і є питанням, яке не може унормувати місцева влада. При цьому йдеться на лише про процес навчання у школі, а про соціалізацію та психоемоційну сферу дитини. Про це заявила у передачі Латвійського радіо 4 «Відкрита розмова» член правління руху «Хочу допомогти біженцям» Лінда Якобсоне-Гавалу, повідомляє Главком.
Загалом зараз у Латвії зареєстровано 9335 українських дітей шкільного віку. Але при цьому більш ніж для 4 тис. із них батьки обрали варіант дистанційного навчання в якійсь зі шкіл України.
Раніше держава ухвалила, що українських школярів можна розподіляти лише у латиські школи – а не до шкіл нацменшин, які до останнього часу діяли як білінгвальні. І частина українських батьків віддала перевагу, щоб діти продовжили навчання саме за українськими програмами, лише «віддалено».
Ми кажемо, що діти повинні бути в безпечному середовищі. Але якщо батьки йдуть на роботу, а діти весь день, щодня залишаються вдома – це небезпечна ситуація для дитини та й для батьків, які весь день на роботі хвилюються за неї, – пояснила Якобсоне-Гавалу.
Вона нагадала, що в школі, крім вчителів, є ще доступ до логопеда, до соцпрацівника, психолога. Школа – це інші діти, вчителі, батьки. Інші люди, серед яких ця дитина може відчути себе краще.
У Латвії не ввели правило, яке існує в Литві та Естонії, що діти повинні обов'язково відвідувати школу тут.
У нас закон про загальну освіту також передбачає, щоб дитина відвідувала школу.
Чому ми до українських дітей ставимося інакше, дозволяємо дистанційне навчання?
На одному із засідань комісії ми вирішили порушити це питання у міністерстві, щоб записали в законі, що вони зобов'язані відвідувати нашу школу.
Ми побачили й іншу проблему. Якщо освіта рідною мовою ще може бути віддаленою, так легше вчитися, то залишається питання щодо вивчення нашої мови. З цих 4100 дітей, які навчаються віддалено, ми не знаємо, скільки навчається латиської мови, – зазначила вона.
Діти біженців не ходять на мовні курси, бо на них приймають дорослих після 17 років. Тож Міносвіти Латвії заявило, що з наступного року таки необхідно починати їх навчати латиською мовою.
Радіо Трек: НОВИНИ
