ТОП-7 образливих фраз, після яких діти просто ненавидять своїх батьків

четвер, 05 січня 2023 14:30

Ніколи не говоріть таких слів своїм дітям, якщо не хочете їх втратити

Якщо вам здається, що словами сильно образити не можна або вони забуваються, ви помиляєтесь. Так, бувають випадки, що людина не може згадати злощасну фразу, яка колись сильно її засмутила. Зате її підсвідомість все запам’ятала та змінила поведінку.

Саме так і виникають психологічні травми у дітей: дорослий щось просто сказав, а дитина потім все життя мучиться. Але є особливі слова та фрази, через які хлопчики та дівчатка можуть навіть почати ненавидіти своїх батьків.

1. «Краще б я тебе не народжувала»

Мабуть, це найбезжальніша і найбільш образлива фраза, яку тільки може почути дитина на свою адресу. Хіба це було її рішення з’явитися на світ? Батьки повинні відповідати за власні дії, а не перекладати провину на дітей.

Навіть якщо дуже важко, говорити малюкові «Краще б я тебе не народжувала» не можна. Ви ніби проклинаєте його установкою “Не живи”. Як думаєте, чи зможе дитина продовжити спокійно любити маму, яка зізналася, що шкодує про її народження?

2. «Я тебе такого поганого/неслухняного/заплаканого любити не буду»

Примхи, істерики, рюмсання або нескінченні ігри для дітей нормальні. Це може виснажувати, але не варто з жорстокістю вдаватися до виховних заходів.

Фразами типу "Того, хто плаче, я любити не буду" ви позбавляєте дитину впевненості в тому, що вона потрібна, що її люблять. Це не зробить її слухнянішою, як ви спочатку хотіли, коли вимовляли фразу, але змусить засумніватися у своїй значущості для батьків. Як результат – такі ваші слова відштовхнуть малюка або навіть змусять негативно ставитися до дорослих, що критикують.

3. «Іду без тебе, залишайся тут»

Напевно, у громадських місцях ви часто чули фразу від батьків, які намагаються нарешті відвести дитину додому. Дитина зазвичай вередує і відмовляється, на що їй заявляють, що просто залишать одну.

Зі сльозами на очах малюк відразу покірно слідує за дорослими. Тим здається, що вони чудово впоралися із завданням, але насправді дитина перебуває у сильному стресі.

Безпека – це основа для здорової психіки. Коли маленька людина чує, що її легко можуть залишити в незнайомому місці саму, вона відчуває страх. Саме мама і тато в очах малюка – джерело надійності та сталості. Якщо відчуття безпеки зникає, з’являється захисна реакція у вигляді агресії.

4. «Досить брехати, я знаю, що ти обманюєш»

У малюків багата уява, а знання про навколишній світ поки що досить обмежені. Тому, коли дитина намагається переконати дорослого в існуванні монстра під ліжком, не потрібно одразу категорично говорити йому про обман.

Краще підіграти, щоб він перестав боятися. Або в ситуації, якщо дитя, нашкодивши, намагається перекласти відповідальність на уявного друга. Не кажіть, що вам брешуть, обіграйте ситуацію інакше. Якщо звинуватите прямо в обмані, дитина замкнеться і більше точно нічого не розповідатиме, лише озлобиться.

5. «Чому ти просто не можеш бути як брат/сестра?»

Ми всі особистості, наділені певними якостями та рисами характеру. Родичі, навіть кровні сестри або брати, можуть сильно відрізнятися один від одного за вдачею та темпераментом. Вимагаючи від дитини, щоб вона була схожа на когось, ви знецінюєте її.

Це маніпуляція зі змістом "Не будь собою, будь такою ось, як мені зручніше". Подібні фрази ще небезпечні й тим, що можуть налаштувати дітей одна проти одної. Тоді малюк, який чимось не догодив, зненавидить не лише дорослого, від кого почув ці слова, а й свій «приклад для наслідування».

6. «У всіх нормальні діти, а мені ти дістався»

Якщо хочете прищепити дитині комплекс неповноцінності, перетворити її на зашугану людину, яка не здатна відстоювати свою думку і боротися за мрії, кажіть саме ці слова. А ще при цьому важко зітхайте і прикро хитайте головою.

Тому що це чергова маніпуляція: ви звинувачуєте малюка в тому, що він поводиться незручно для дорослого.

7. «Не будеш слухняним – віддамо в дитбудинок»

І знову про безпеку і те, наскільки вона важлива. Озлобити та змусити дитину вас ненавидіти складно, але такими словами цілком можна.

У фразі з загрозою опинитися в дитячому будинку малюк не тільки почує натяк «Будь слухняним, хоч би чого це тобі не вартувало» — перед ним замаячить ймовірність покарання. Причому найсуворішого для дитини – розлуки з батьками. У голові у неї складеться простий логічний ланцюжок з думок, що її насправді не люблять і лише терплять, що можуть будь-якої миті віддати чужим людям.